Частина 3 Набір цільових показників і контрольних термінів та оцінка прогресу

Міністрів України від 29. 09. 2011 року. Відповідальні за впровадження нцп органи виконавчої влади мають звітуватися до 03. наступного за звітним періодом роком про прогрес щодо їх впровадження
Частина 3 Набір цільових показників і контрольних термінів та оцінка прогресу

Скачати 0.7 Mb.

Сторінка 1/5 Дата конвертації 25.04.2016 Розмір 0.7 Mb.

  1   2   3   4   5

Частина 3

Набір цільових показників і контрольних термінів та оцінка прогресу

Національні цільові показники були затверджені Наказом Мінприроди № 324 від 14.09.2011 року та дорученням Кабінету Міністрів України від 29.09.2011 року. Відповідальні за впровадження НЦП органи виконавчої влади мають звітуватися до 1.03.наступного за звітним періодом роком про прогрес щодо їх впровадження. Для аналізу ситуації у відповідності до рекомендацій Секретаріату в якості базового прийнятий 2009 рік.

I. Якість питної води, що подається (пункт 2 а) статті 6)

Для кожного набору цільових показників в даній галузі:

  1. Надайте опис цільових показників, контрольний термін та початкові умови. Надайте інформацію про те, чи встановлено даний цільовий показник на національному рівні або ж на місцевому рівні, і в разі необхідності – щодо проміжних цільових показників. Крім того, дайте довідкову інформацію і поясність міркування, які використано при прийнятті такого цільового показника.

НЦП №№1-2 «Покращення безпечності питної води за мікробіологічними показниками та за хімічним складом».

Національний цільовий показник №1 – «Покращення безпечності питної води за мікробіологічними показниками».

Індикатором є відсоток проб, що не відповідає державним санітарним нормам та правилам за мікробіологічними показниками (кишкова паличка (E.coli) та ентерококи) для сільських та міських водопроводів.

Контрольні терміни: Проміжний термін — 2015 рік; передбачається досягти відхилення відсотка проб від державних санітарних норм та правил за мікробіологічними показниками (кишкова паличка (E.coli) та ентерококи) для сільських водопроводів (3%) та міських водопроводів (2%). Кінцевий термін — 2020 рік; передбачається досягти відсотку проб, що не відповідає державним санітарним нормам та правилам за мікробіологічними показниками (кишкова паличка (E.coli) та ентерококи) для сільських водопроводів (2%) та міських водопроводів (0,5%).

Національні цільові показники щодо п.2 а) ст. 6 були прийняті з огляду на те, що основні джерела питного водопостачання – поверхневі і ґрунтові води знаходяться у незадовільному стані. Господарсько-питне водопостачанняв Україні на 70% забезпечується з поверхневих джерел. Їх незадовільний екологічний стан викликаний наступними чинниками:

  • суттєвий спад економічної діяльності після 1990 років, який призвів і до зниження інвестицій у природоохоронну діяльність;
  • масове недотримання природоохоронного, і зокрема, водного законодавства на землях водного фонду, у прибережних захисних смугах, які в багатьох випадках не винесені в натуру – будівництво котеджних містечок, намив штучних територій без оцінки впливу на довкілля, розташування сміттєзвалищ та інших небезпечних для водних ресурсів обєктів;
  • екологічні проблеми, які накопичилися ще за радянських часів та поглибилися за останні 20 років незалежності України – військові відходи, непридатні пестициди та добрива, радіоактивні та токсичні відходи, які вимагають значних матеріальних витрат на їхню утилізацію;
  • забруднення водних обєктів стічними водами очисних споруд, які працюють на половину своєї потужності і не здатні очистити сучасні стоки до безпечного нормативного рівня, що призводить до масового цвітіння води, замору риби, евтрофікації.

Відповідальні за впровадження: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України.

Національний цільовий показник №2 – «Покращення безпечності та якості питної води за хімічним складом».

Індикатором є відсоток проб, що не відповідає державним санітарним нормам та правилам за санітарно-хімічними показниками (пріоритетні: фториди, нітрати (по NO3), нітрити, миш’як, свинець, залізо загальне, жорсткість, сухий залишок, сульфати, хлориди, марганець).

Контрольні терміни: Проміжний термін — 2015 рік, передбачається досягти відхилення відсотка проб від державних санітарних норм та правил за санітарно-хімічними показниками для сільських водопроводів (15%) та міських водопроводів (7%). Кінцевий термін- 2020 рік, передбачається досягти відсотку проб, що не відповідає державним санітарним нормам та правилам за санітарно-хімічними показниками для сільських водопроводів (7,5%) та міських водопроводів (3%).

Відповідальні за впровадження: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство аграрної політики та продовольства України; Державне агентство водних ресурсів України; Органи місцевого самоврядування; Державна санітарно-епідеміологічна служба України.

Покращення якості питної води, яка подається населенню, визначено пріоритетним завданням низки загальнодержавних та регіональних програм, які здійснюються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерством аграрної політики та продовольства України; Державним агентством водних ресурсів України та органами місцевого самоврядування за кошти державного та місцевих бюджетів, зокрема:

— Державної цільової соціальної програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою на період до 2010 року (2008-2015 рр., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2008 №741)

— Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення річки Дніпро на період до 2021 року (2012-2021 рр., затверджена Законом України № 4836-VI від 24.05.2012)

— Загальнодержавної програми «Питна вода України» (2006-2020 рр.), затверджена Законом України № 2455-IV від 03.03.2005).

Фінансування державних цільових програм упродовж всього періоду проводилося на низькому рівні, що не могло не позначитися на ефективності впровадження цільових показників, відповідальними органами центральної влади.

На Держсанепідслужбу покладено функції санітарно-епідеміологічного нагляду і лабораторного контролю якості питної води та звітування про нагляд за об’єктами та факторами навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я населення.

Держсанепідслужбою країни здійснюється державний санітарно-епідеміологічний нагляд вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства та постійний лабораторний контроль за якістю питної води у місцях водозаборів, на водопровідних спорудах і мережах централізованого господарсько-питного водопостачання на відповідність вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та СанПіН 4630-88 з вживанням відповідних заходів у разі виявлення порушень.

За даними таблиці 1 статистичної форми 18 «Звіт про роботу держсанепідслужби з контролю за об’єктами та факторами навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я населення» наведено порівняльну характеристику даних контролю за 2011 рік по відношенню до базового 2009 року щодо якості питної води в джерелах централізованого питного водопостачання, водопровідної мережі, громадських джерел децентралізованого водопостачання:

щодо якості питної води – Протягом 2011 року лабораторіями санепідстанцій із джерел централізованого водопостачання було відібрано для досліджень за санітарно-хімічними показниками 214629 проб питної води (у 2009 – 201139), за бактеріологічними показниками – 298661 пробу питної води (у 2009 – 290784).

У 2011 році питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з джерел централізованого водопостачання становить понад 14,7% за санітарно-хімічними та близько 2,9% за бактеріологічними показниками проти 12,9% та 3,1% у 2009 році відповідно; у тому числі з комунальних водопроводів – відповідно 11,8% та 2,0% (проти 2009 року – 9,2% та 2,1%); сільських водопроводів – відповідно 18,3% та 4,7% (проти 2009 року – 18% та 5%).

Найбільша кількість нестандартних проб питної води з централізованих систем водопостачання реєструється, як і раніше, на сільських водопроводах, найменша – на комунальних.

щодо якості питної води із водопровідної мережі – Протягом 2011 року лабораторіями санепідстанцій із водопровідної мережі було відібрано для досліджень за бактеріологічними показниками 264107 проб питної води (у 2009 – 256407), у тому числі на колі-індекс – 4906 проб (у 2009 – 7980). Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних із водопровідної мережі за бактеріологічними показниками, у 2011 році становила 3,0% (у 2009 – 3,2%) та з перевищенням по колі-індексу 20 і більше – 34,8% (у 2009 – 53,3%).

Протягом 2011 року лабораторіями санепідстанцій із водопровідної мережі було відібрано для досліджень за санітарно-хімічними показниками 183669 проб питної води (у 2009 – 170212). Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних із водопровідної мережі за санітарно-хімічними показниками у 2009 році становила 12,1% (у 2009 – 10,8%). Із загальної кількості досліджених проб за санітарно-хімічними показниками було досліджено 772 (0,4%) проби на нітрати (у 2009 – 1033 (0,6%), 15431 (8,4%) – по органолептиці (у 2009 – 13057 (7,7%), 5409 (2,9%) – по загальній мінералізації (у 2009 – 4702 (2,8%).

Під наглядом держсанепідслужби України у 2011 році знаходилось 18875 (у 2009 – 19126) джерел централізованого водопостачання населення: із них 1603 комунальних (у 2009 – 1583), 4954 відомчих водопроводи (у 2009 – 5171), 7640 сільських водопроводів (у 2009 – 7676).

На протязі останніх років близько 4,7-5,0 % водопроводів не відповідають санітарним нормам. Найбільша їх кількість в Луганській, Донецькій, Херсонській та Житомирській областях. З комунальних водопроводів не відповідають санітарним нормам – 9,3%, сільських – 7,6%, відомчих – 2,8% водопроводів. Із загальної кількості водопроводів не відповідають санітарним нормам через відсутність зон санітарної охорони – 67,7%, необхідного комплексу очисних споруд – 17,5%, знезаражуючих установок – 25,4%.

Особливу занепокоєність викликає стан водопостачання сільського населення – 579 сільських водопроводів (7,6 %), які не відповідають санітарним нормам і правилам (у 2009 – 634 (8,3 %) з 7640 (у 2009 – 7676).

Під наглядом держсанепідслужби України у 2011 році знаходилось 174314 джерела децентралізованого водопостачання (у 2009 – 85426), з них 169734 колодязі (у 2009 – 80862), 3371 артезіанські колодязі (у 2009 – 3378), 1209 каптажі (у 2009 – 1186). Збільшення піднаглядової кількості колодязів відмічається за рахунок проведення моніторингу вмісту нітратів у воді децентралізованих джерел водопостачання, у тому числі й індивідуальних колодязів, на виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.10 №16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей».

У 2011 році питома вага досліджених проб питної води з джерел децентралізованого водопостачання, які не відповідали санітарним вимогам, становила 32,0 % за санітарно-хімічними (дещо вище рівня показників 2009 року – 28,6) та 16,4% за бактеріологічними показниками (у 2009 – 16,8%), у тому числі з колодязів, які не відповідали санітарним вимогам, становила 33,2% за санітарно-хімічними (дещо вище рівня показників 2009 року – 30,3) та 17,6% за бактеріологічними показниками (дещо нижче рівня показників 2009 року – 18,1); з артезіанських колодязів, які не відповідали санітарним вимогам, становила 19,0% за санітарно-хімічними (вище показника 2009 року – 15,5) та 6,1% за бактеріологічними показниками (вище рівня 2009 року – 5,4).

Державною санепідслужбою України проводиться робота щодо виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010 №16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей» до п. 8.3. Протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 №20.

Так, за 4 квартал 2011 року обстежено 21307/236 громадських колодязів/каптажів, з них 5120/54 (24%/22,8%) не відповідають вимогам санітарного законодавства.

За санітарно-хімічними показниками досліджено 13806/441 проб питної води з громадських колодязів/каптажів, з них не відповідає гігієнічним нормативам за вмістом нітратів – 1698/28 (12,2%/6,3%); за бактеріологічними показниками досліджено – 14027/406 проб, з них не відповідає гігієнічним нормативам – 2080/61 (14,8%/15%).

Найбільший відсоток нестандартних проб питної води з громадських децентралізованих джерел за санітарно-хімічними показниками відмічається у Донецькій (77%), Луганській (49,3%), Харківській (43%) областях, за бактеріологічними – у Луганській (43,3%), Сумській (40,3%), Житомирській (39,2%) областях.

Обстежено 34644/256 індивідуальних колодязів/каптажів, з них 4512/21 (13%/8,2%) не відповідають вимогам санітарного законодавства.

Кількість досліджених проб питної води за санітарно-хімічними показниками – 32364/250, з них не відповідає гігієнічним нормативам за вмістом нітратів – 4722/83 (14,5%/33,2%); за бактеріологічними показниками досліджено – 21114/246 проб, з них не відповідає гігієнічним нормативам – 3851/35 (18,2%/14,2%).

Найбільший відсоток нестандартних проб питної води з індивідуальних децентралізованих джерел за санітарно-хімічними показниками відмічається у Кіровоградській (55,4%), Миколаївській (51,9%) та Київській (48,4%) областях, за бактеріологічними – у Сумській (56,6%), Донецькій (33%), Миколаївській та Одеській (31,5%) областях.

У 2011 році питома вага досліджених на атомно-абсорбційному фотометрі проб питної води з джерел централізованого та децентралізованого водопостачання, які не відповідали санітарним вимогам: на свинець становила 0,9% (проти 0,5% у 2009 році); на залізо – 2,9% (проти 5,0% у 2009 році); на марганець – 1,5% (проти 2,7% у 2009 році); на кадмій – 1,1 % (проти 2,2% у 2009 році); на інші метали тощо – 1,3% (проти 0,3% у 2009 році); реєструється перевищення нормативів по вуглецю 4-хлористому 0,4% (у 2009 – 1,8 %, у 2008 – 4,2%, у 2007 – 0,6 %); по хлороформу – 21,6% (у 2009 – 23,6 %, у 2007 – 20,0 %).

  1. Надайте опис здійснених заходів (наприклад, заходи правого/нормативного, фінансового/економічного та інформаційно/освітнього, включаючи заходи управлінського характеру) з метою досягнення даного цільового показника з врахуванням пункту 5 статті 6 і, якщо це доречно, труднощі та проблеми, що виникли.

12.05.2010 року Наказом МОЗ України №400 було затверджено Державні санітарні норми та правила — ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», зареєстровані в Міністерстві Юстиції України 01.07.2010 р. Прийняття нового нормативного документу в галузі санітарії є суттєвим прогресом на шляху подальшого впровадження Протоколу.

Щодо заходів фінансово-економічного характеру, слід зазначити, що відповідальними ЦОВВ було недоотримане фінансування відповідних державних цільових програм.

Так, дія «Державної цільової соціальної програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою на період до 2010 року» у 2009-2010 роках фактично була призупинена. Державне агентство водних ресурсів України при мінімальній потребі у капітальних видатках в сумі 110,5 млн. гривень, отримало з Державного бюджету лише 0,042 млн. гривень, у тому числі у 2009 році -0,020 млн. гривень. Ці кошти були спрямовані на проведення робіт з паспортизації джерел і об’єктів водопостачання у сільських населених пунктах у маловодних районах Донецької області.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Мінрегіону було передбачено на розвиток водопровідно-каналізаційного господарства бюджетні програми «Проведення аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на магістральному водопроводі у м. Керч Автономної Республіки Крим» в сумі 6,5 млн. грн. «Реконструкція систем водопостачання м. Львова» — 91, 0 млн. грн. та «Проведення першочергових робіт з будівництва систем відводу стічних вод від станцій біологічної очистки «Північна» м. Одеси в сумі 35,0 млн. грн., які були профінансовані в повному обсязі. У 2010 році кошти Стабілізаційного фонду загальним обсягом 137, 6 млн. гривень спрямовувалися на реалізацію Мінрегіоном Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства та Загальнодержавної програми «Питна вода України» Однак, ці програми профінансовано Державною казначейською службою в обсязі 97, 69 млн. грн.(71 %).

Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Мінрегіону було передбачено бюджетну програму «Питна вода України» в обсязі 400, млн. грн., яку було профінансовано в обсязі 264, 7 млн. грн.(66 %).

Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» Мінрегіону було передбачено бюджетну програму «Питна вода України» в обсязі 200, млн. грн., з яких профінансовано – 182,5 млн. грн.(91 %).

Незважаючи на низький рівень фінансування державної програми «Питна вода України», у регіонах вдалося розпочати і навіть реалізувати ряд масштабних проектів, кошторисною вартістю більше 10 млн. грн. Зокрема, у Дніпропетровській області реконструювали 24 швидких безнапірних фільтри комунального підприємства «Аульський водовід», що дало можливість покращити якість питної води для понад 2 млн. жителів Дніпропетровської області, значно зменшити витрати питної води на промивку фільтрів та зменшити скидання промивних вод у р. Дніпро.

Держсанепідслужба, в рамках своїх повноважень за порушення вимог санітарного законодавства накладає штрафи, виносить постанови про припинення експлуатації об’єктів, притягає відповідальних посадових осіб до адміністративної відповідальності відповідальні, направляє справи у слідчі органи.

За порушення вимог санітарного законодавства з питання забезпечення населення країни якісною питною водою держсанепідслужбою у 2011 році притягнуто до адміністративної відповідальності 4803 відповідальні посадові особи проти 4224 у 2010 році; у слідчі органи направлено 92 справи, по 64-х (69,6%) із них прийняті рішення щодо притягнення до відповідальності (у 2010 р. – 67 справ, по 50-х (74,6%); для розгляду на адмінкомісіях було передано 136 справ (у 2010 р. – 91); винесено 11031 постанову про припинення експлуатації об’єктів, із них на постійно – 2210 (20 %) (у 2010 р. – відповідно 16744 і 2452 (14,6 %) за рахунок джерел децентралізованого водопостачання.

За порушення вимог санітарного законодавства, які були виявлені при обстеженні громадських колодязів/каптажів, за жовтень-грудень 2011 року було накладено 100 штрафів, винесено 95 постанов про припинення експлуатації об’єктів на постійно та 616 — на тимчасово.

За порушення вимог санітарного законодавства, які були виявлені при обстеженні індивідуальних колодязів/каптажів, за жовтень-грудень 2011 року було накладено 25 штрафів, винесено 633 постанови про припинення експлуатації об’єктів на постійно та 1580 – на тимчасово.

  1. Надайте оцінку прогресу у досягненні цільового показника.

Оцінка прогресу НЦП №1 – «Покращення безпечності питної води за мікробіологічними показниками» виявила сталу тенденцію до зниження відсотка проб, що не відповідає державним санітарним нормам та правилам за мікробіологічними показниками (кишкова паличка (E.coli) та ентерококи) для сільських та міських водопроводів упродовж періоду з 2005 року по 2011. Зокрема, відсоток нестандартних за мікробіологічними показниками проб з комунальних водопроводів становив 3,4% (2005), 2,8% (2007), 2,1% (2009), 2,0% (2011); з сільських водопроводів – відповідно 7,0% (2005), 6,1% (2007), 5,0% (2009), 4,7% (2011). При ефективному впровадженні необхідних заходів є можливість досягти запланованих рівнів за бактеріологічними показниками – для міських і сільських водопроводів відповідно до 2 % і 3% на 2015 рік, визнаний як контрольний проміжний термін.

Щодо оцінки прогресу НЦП №2 –«Покращення безпечності та якості питної води за хімічним складом», слід зазначити, що на контрольний термін (2015 рік) досягнення показників на запланованих рівнях у відсотках нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками для міських і сільських водопроводів відповідно до 7 % і 15 %. виявляється надто оптимістичним. Останнім часом ситуація погіршується і за статистичними даними відсоток нестандартних проб збільшився для комунальних водопроводів на 2,6 %, а для сільських водопроводів на 0,3 %.

Прогрес реєструється тільки щодо якості питної води за бактеріологічними показниками, проте за санітарно-хімічними показниками якість води дещо погіршується. Контрольний проміжний термін – 2015 рік і є ще час змінити ситуацію на краще та досягти запланованих рівнів (за бактеріологічними показниками – для міських і сільських водопроводів відповідно до 2 % і 3 %; за санітарно-хімічними показниками – відповідно до 7 % і 15 %).

На якість питної води систем централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж, відсоток їх зношеності, що становить у різних регіонах від 30% до 70%, несвоєчасні проведення капітальних та поточних планово-профілактичних ремонтів та ліквідації аварій.

В окремих регіонах гостро стоїть питання забезпечення населення питною водою не тільки в якісному, але і в кількісному відношенні. Подача води за графіками та її тривала відсутність у водопровідних мережах сприяє бактеріальному забрудненню питної води. Ситуацію значно погіршують випадки відключення об’єктів водопостачання від систем енергопостачання, що є грубим порушенням ст.6 розділу ІІ Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Слід відмітити, що органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівники підприємств і господарств не приділяють належної уваги забезпеченню населення доброякісною питною водою, що є порушенням статті 18 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та ст.7 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”.

Не вирішеними проблемними питаннями централізованого водозабезпечення сільського населення є незавершеність процесу передачі сільських водопроводів на баланс органів місцевого самоврядування, відсутність спеціалізованих організацій по їх технічному обслуговуванню та експлуатації, відсутність виробничого лабораторного контролю якості води тощо.

Централізованим водопостачанням забезпечено лише четверту частину сіл України. Решта сільського населення споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які у переважній більшості знаходяться у незадовільному технічному стані.

У рамках оптимізації та реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби України з метою реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення фахівцями Державної санепідслужбою України і ДЗ «Центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» буде проводиться робота по удосконаленню статистичної форми 18 «Звіт про роботу держсанепідслужби з контролю за об’єктами та факторами навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я населення» та облікових форм до статистичної форми. Національні цільові показники до Протоколу про воду та здоров’я будуть враховані у табличних статистичний формі 18, а саме: показники «E.coli» та «Ентерококи», як показники епідемічної безпеки питної води; фториди, нітрати, нітрити, миш’як, свинець, залізо, кадмій, марганець, хлороформ, вуглець 4-хлористий.

  1. Чи виникла в процесі розгляду прогресу у досягненні цільового показника необхідність перегляду цільового показника та контрольного терміну, наприклад у світлі наукових та технічних знань? Якщо так, і якщо перегляд цільового показника та контрольного терміну відбувся та вже затверджені, наведіть їх опис.

З огляду на те, що Україна вперше проводить звітування за цільовими показниками, розглядати питання перегляду НЦП є завчасним.

  1. Якщо Ви не встановили цільового показника в даній галузі, будь-ласка поясніть причини такого положення.

НЦП встановлені.

  1   2   3   4   5
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий