Біологія 6 клас (68 годин – 2 години на тиждень, з них 14 год резервних)

Основні властивості організмів (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем)
Біологія 6 клас (68 годин – 2 години на тиждень, з них 14 год резервних)

Скачати 143.81 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 143.81 Kb. Біологія 6 клас (68 годин – 2 години на тиждень, з них 14 год. резервних) К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів 5 Вступ. Біологія – наука про життя.

Основні властивості організмів (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем).

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Віруси.

Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів.

Спостереження:

за ростом та розвитком рослини, яка вирощена з насінини;

за ростом тваринного організму.

Учень:

називає:

— основні властивості живого: ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем;

— відміни живого від неживого;

— науки, що вивчають життя;

— методи вивчення організмів: спостереження, експеримент, опис;

наводить приклади:

— основних груп організмів;

— застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо;
робить висновок:
— про різноманітність живої природи.

8 Тема. Клітина

Клітина — елементарна одиниця живого, її основні функції: ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем.

Історія вивчення клітини. Мікроскоп.

Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях: клітинна мембрана, цитоплазма, ядро, мітохондрія, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, вакуоля, рибосоми, лізосоми, цитоскелет.

Спільні та відмінні риси рослинної і тваринної клітини.

Поділ клітин.

Основні положення клітинної теорії.

Демонстрування:

Лабораторні дослідження:

Спостереження:

клітин рослин і тварин за допомогою оптичного мікроскопа;

— руху цитоплазми;

— плазмолізу та деплазмолізу;

Практичні роботи:

1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

2. Виготовлення мікропрепаратів шкірочки луски цибулі та розгляд її за допомогою мікроскопа.

Учень:

називає:

— основні елементи світлового мікроскопа (дзеркало, об’єктив, окуляр, предметний столик, гвинт налаштування чіткості);

— ім’я вченого, який вперше побачив клітину (Р. Гук);

— функції клітини: ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем;

— органели клітини: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку, ядро;

розпізнає на малюнках:

— цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку, ядро;

описує:

— історію вивчення клітини;

розуміє:

— клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопу;

порівнює:

— рослинну та тваринну клітину;

дотримується правил (уміє):

— налаштування шкільного оптичного мікроскопу й отримання чіткого зображення мікроскопічного об’єкту;

— виготовлення простих мікропрепаратів на прикладі рослинних клітин.

робить висновок:

— всі організми складаються з клітин.

10 Тема 1. Одноклітинні організми

Евглена зелена. Амеба та інфузорія — одноклітинної тварини, середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі. Одноклітинні тварини – паразити людини та тварин.

Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини, середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі.

Дріжджі – одноклітинні гриби.

Бактерії – найменші одноклітинні організми. Їхня роль у природі та житті людини.

Тема 2. Багатоклітинні організми).

Тканини та органи.

Багатоклітинні організми без тканин: губка та ульва (зелений морський салат)

Спостереження:

— за рухом та живленням інфузорії;

— за рухом діатомових водоростей.

Лабораторні дослідження:

Вивчення будови евглени зеленої.

Вивчення будови хламідомонади.

Учень:

називає:
— середовища існування одноклітинних організмів;

— ім’я вченого, який першим побачив одноклітинні організми (А.Левенгук);

наводить приклади:
— найпоширеніших представників одноклітинних;
— одноклітинних організмів — паразитів людини та тварин: малярійний плазмодій, дизентерійна амеба;

розуміє:

— одноклітинні організми були виявлені за допомогою оптичного мікроскопу;

— пристосувальне значення переходу до багатоклітинності;

— поява тканин та органів виникла внаслідок ускладнення будови організмів;

розпізнає:
— одноклітинні організми на малюнках та мікропрепаратах;
порівнює:
— будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;
характеризує:
— прояви життєдіяльності одноклітинних (живлення, дихання, подразливість, розмноження тощо);

— пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя;

описує:
— засоби профілактики захворювань, які спричинюються найпростішими;
застосовує знання:

— для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними одноклітинними;

дотримується правил (уміє):
— роботи з мікроскопом;
робить висновок:

— одноклітинні організми мають багато рис схожості як з тваринами, так і з рослинами;

— про значення одноклітинних організмів у екосистемах.

15 Тема 2. Рослини

Рослина – живий організм.

Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Живлення (вода, вуглекислий газ та світло) та дихання (кисень) рослин. Рухи рослин

Будова рослини: клітини, тканини, органи.

Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті).

Пагін: будова, основні функції (фотосинтез, дихання, ріст, випаровування води).

Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Розмноження рослин: вегетативне та статеве.

Квітка як орган статевого розмноження. Суцвіття.

Насінина та плід.

Поняття про класифікацію рослин.

Лабораторні досліди:

що підтверджують фотосинтез, вплив мінеральних речовин на рослини, дихання і випаровування, транспорт речовин по рослині;

що дозволяють виявити умови проростання насінин.

Лабораторні роботи
№. Будова клітини рослин.

№ Будова і різноманітність квіток.

№ Будова і різноманітність плодів.

Спостереження:

Будови клітини рослин, кореня та пагона у зв’язку з їхніми функціями;

видозміни кореня і пагону.

Тема 3. Різноманітність рослин (9 год)

Різноманітність рослин: водорості, мохи, папороті, голонасінні, квіткові.

Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

Значення рослин для людини.

Практичні роботи:

№ Порівняння будови мохів, папоротей та квіткових рослин.

№ Вегетативне розмноження рослин.

№ Розпізнавання видів кімнатних рослин.

Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків вищих рослин.

Учень:

називає:
— основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);
— умови, необхідні для життєдіяльності рослини;
— основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі);
— тканини рослини (твірні, покривні, основні, провідні);

— вегетативні органи рослини (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;

— основні сільськогосподарські, технічні та декоративні рослини;

види розмноження рослин;

— види нестатевого розмноження: вегетативне, спорами;
— способи вегетативного розмноження рослин у природі й у господарстві;
— частини квітки;
— способи запилення;
— способи поширення насінин і плодів;

— основні місця, де ростуть рослини;

— рідкісні рослини, які потребують охорони;
лікарських та отруйних рослин;
— декоративних рослин;
— сортів культурних рослин;
— використання рослин людиною;

наводить приклади:
— впливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин;
— рухів рослин;
— господарської цінності рослин;

рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, способами поширення плодів і насінин;

— рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні;
— практичного використання квіток, насінин і плодів людиною;
розпізнає:

— рослинну клітину, органи рослини;

— отруйні рослини своєї місцевості;

— за будовою квітки — спосіб запилення;

— різні типи плодів і способи їх поширення;

— види рослин свого регіону,

описує:
— будову кореня, пагона та їхні видозміни;

— бруньку як зародковий пагін;

— взаємозв’язок будови і функцій (клітин, органів, організму?);

— будову квітки як органа розмноження рослин;

— процес запилення, пристосування рослин до самозапилення і перехресного запилення;
— процес утворення плодів і насінин;
— пристосування плодів і насінин до поширення;
— розвиток рослини з зародка насінини;

пояснює:
— роль мінерального живлення в житті рослин;
— роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин;;
— роль листка у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміну та випаровування;
порівнює:
— процеси фотосинтезу та дихання;

— статеве і нестатеве розмноження;

— будову плодів і насінин та способи їх поширення;
спостерігає та описує:
— досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, транспорту речовин, випаровування;

— пристосування рослин до запилення різними видами комах;

— пристосування до поширення плодів і насінин;
— досліди з вивчення умов проростання насінин;
розуміє:

— рослини дихають як тварини, але живляться інакше;

— відмінні риси рослин є наслідком здатності їх до фотосинтезу;

— видозміни органів рослини мають пристосувальний характер

дотримується правил (уміє):
— виготовлення мікропрепаратів, роботи з лупою та мікроскопом;
— профілактики отруєння рослинами насінинами і плодами;
— вирощування культурних рослин;
застосовує знання:

— для озеленення місцевості, житлових та службових приміщень;
робить висновок про:
— основні функції рослинного організму;
— зв’язок органів у рослинному організмі;

— значення квітки у житті рослин, тварин, людини;

— значення знань про процеси розмноження і розвитку рослин у житті людини;

— необхідність охорони рослин;

— значення рослин для існування життя на планеті Земля. 9 Тема 6. Гриби.

Особливості живлення грибів.

Грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

Розмноження та поширення грибів (симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби, лишайники, сапротрофні – цвільові гриби, паразитичні гриби – фітопатогенні (на прикладі трутовиків, (на прикладі збудників мікозів людини).

Значення грибів у природі та в житті людини.

Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитарних грибів;

Спостереження:

будови нижчих і вищих грибів.

Учень:

називає:
— найпоширеніші види грибів свого регіону;
— відміни грибів від тварин та рослин;

— риси схожості грибів із тваринами та рослинами;

— використання грибів людиною;

розпізнає:

описує:

— особливості живлення грибів;

— будову грибної клітини, грибниці, плодового тіла;

— основні групи грибів за їх способом живлення;

— пристосування грибів до умов середовища;
пояснює:
— взаємозв’язок грибів і вищих рослин;
— значення штучного вирощування грибів;
— застосовує знання:
— для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування;
— у профілактиці захворювань рослин, тварин і людини, що спричиняються грибами;

— для обґрунтування негативних наслідків вживання в їжу продуктів, що вражені мікроскопічними грибами;

дотримується правил:
— збирання та зберігання грибів;
— профілактики отруєння грибами;
робить висновок:

— про значення грибів у природі та в житті людини.

6 Тема 7. Організми і середовище існування

Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі.

Екологічні групи рослин.
Життєві форми рослин. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах.
Охорона природи

Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити вплив середовища існування на організми Учень:
називає:
— середовища існування рослин;
— основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави);
— основні екологічні групи рослин;
— основні типи рослинних угруповань;
— рідкісні рослини свого регіону;
наводить приклади:
— пристосування рослин до середовища існування;
— взаємозв’язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою;
розпізнає:
— дерев’янисті та трав’янисті рослини;
характеризує:
— адаптивне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин;
спостерігає та описує:
— життя природних екосистем;
— життя організмів у акваріумі;
пояснює:
— природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;
застосовує знання:
— про життєдіяльність рослин, вплив чинників середовища на організм для обґрунтування заходів з охорони видів рослин і рослинних угруповань;

дотримується правил:
— поведінки у природі;
робить висновок:
— про будову організмів як результат їх пристосування до умов середовища;
— про необхідність охорони рослин та рослинних угруповань. 1 Узагальнення.

Практичні завдання:
Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у природі, на дослідній ділянці, у полі, догляд за рослинами, виявлення ушкоджень рослин тваринами, грибами, впливу людини на рослини, участь у заходах з охорони природи.

Складання гербарію бур’янових і кормових рослин. Розпізнавання найпоширеніших бур’янів, кормових і лікарських рослин.

Проведення дослідів і спостережень: розмноження картоплі різними способами (вічками, живцями, верхівками бульб, паростками), вплив підгортання на розвиток бульб і урожай картоплі; з’ясування впливу прищеплення пагонів на плодоносність огірків та інших рослин; з’ясування впливу пасинкування на врожай і строки дозрівання плодів помідорів.

Висаджування і вирощування рослин на схилах, пустищах, закладання розсадників декоративних рослин. Вирощування рідкісних рослин.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий