Бережи честь з молоду

«Розвиток у ліцеїстів потреби в здоровому способі життя, здатності бути хорошим сім’янином і жити щасливо»
Бережи честь з молоду

Скачати 0.69 Mb.

Сторінка 1/4 Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 0.69 Mb.

  1   2   3   4

Методичний посібник

з теми:

«Розвиток у ліцеїстів потреби в здоровому способі життя, здатності бути хорошим сімянином і жити щасливо».

Класного керівника

Балаушко І.В.

Виховна година.

Тема : Бережи честь з молоду
Мета: сприяти самоаналізу й самовихованню учнів через роздуми про найвищі моральні принципи, розвивати й поглиблювати їхні почуття честі та гідності, важливих для громадянської зрілості людини.

Хід години спілкування

Вступ.
Дорогі діти! Усі ми живемо в людській спільноті, і кожному хочеться відчувати себе її повноправним членом, якого поважають, люблять, з яким рахуються, якого цінують. Якщо людина цього не відчуває, вона вважає себе скривдженою, ображеною. Проаналізуйте свої взаємини з батьками, вчителями, однолітками. Коли у вас із ними виникав конфлікт? Тоді, коли ви були переконані, що з вами поводяться нечесно. Саме з цього найчастіше починаються сварки та бійки не лише між дітьми та підлітками, а й між дорослими. Чи не так?
Так чи інакше ми часто оперуємо поняттями «честь», «чесність», рідше – словом «чесноти».
І. «Честь».
Робота з роздатковим матеріалом.
Ознайомлення із висловами.
Поговоримо про зміст, значення та взаємозв язок цих високих слів. Для початку пропоную вам пояснити значення слова «честь» у таких контекстах:
Маю честь від імені громади вітати шановних гостей.
Хотіла мене мати за шестого дати.
А той шестий не має чести-
Та не дай мене мати,
Та не дай мене взяти.
Такі чесноти, як честь і гідність особливо плекалися в народній моралі.
Суддя: — Чи відома вам відповідальність за неправдиві свідчення? Свідок: — Так, ваша честь.
Честь і слава юнакам і дівчатам, які завжди можуть відстояти своє право на вибір.
Та кого ви слухаєте? У нього ж ні честі, ні совісті!
Для української народної моралі характерним було і специфічне розуміння честі відповідно до віку, статі, соціального статусу особи. Якщо для дівчини честь співвідносилася з незайманістю, цнотливістю, то для парубка – з відвагою, спритністю, сміливістю. Честь одруженого чоловіка зіставлялася з його відповідальністю за добробут родини, виховання дітей, пошанування дружини. Честь заміжньої жінки полягала у збереженні подружньої вірності, шанобливому ставленні до чоловіка, народженні та вихованні дітей».
2.Обговорення.
3. Узагальнення.
Із ваших висловлювань бачимо, що вам зрозуміле багатство змісту цього слова. Справді, слово «честь» має кілька значень, досить близьких за своєю сутністю. Звернемось до словника української мови.
Честь – 1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці.
2. Повага, пошана, визнання.
3. Те, що дає право на шану, повагу, визнання.
4. Той, хто (те, що) є характеристикою величі, гордості будь-якого місця, середовища.
5. Дівоча невинність, незайманість, цнотливість.

ІІ. «Чесноти».
1. Розкриття значення.
Звернемось до першого і, на мій погляд, головного значення – сукупність вищих моральних принципів.
Які, по-вашому, принципи входять у цю «сукупність»? ось тут і звернемось до поняття «чесноти».
Це і чесність, і гідність, і правдивість, і щирість, і чиста совість, і вірність…
Сукупність цих чеснот – джерело того, на що вказує друге значення. Бо, подумайте, чи може мати повагу, пошану, визнання, добру славу, добре 
Ім»я людина, якій не властива чесність? Яка фальшива й лицемірна? Яка не має власної гідності? Питання риторичне.
2. Мозковий штурм.
— Що, на вашу думку, головніше: високі показники чи те, яким чином 
людина їх досягає?
— Що, на вашу думку, є джерелом людської честі?
— Чи хочете ви заслужити похвали, визнання?
— Чи ставили ви перед собою питання про власне добре ім я серед людей?
— Чи думали ви, як його заслужити?
ІІІ. «Самолюбство».
Міні – лекція.
«Самолюбство – джерело жорстокості». 
«Самоповага – мати самовиховання».
Чи немає тут суперечності?
Спробуймо з ясувати. Є самозакоханість егоїста, черствого і байдужого до чужої біди. Є і повага до себе як відчуття гідності людини. Люблячи себе, людина прагне до кращого, хоче позбутись поганих рис, досягти досконалості. Ми, як правило, в негативному значенні розуміємо честолюбство. Але скажіть, що поганого в тому, що людина бажає удостоїтись честі, визнання, поваги від людей? Річ у тім, як іти до слави. Для одних – це самоціль, і до неї вони йдуть,не гребуючи ніякими засобами, переступаючи через людські долі, ранячи або й убиваючи інших. Такий шлях нечесний. Ним можна досягти багатства, влади, але честі – ніколи. Кажуть, що переможців не судять. Це неправда. Того, хто переміг неправдою, можуть величати на словах, вихваляти – зі страху чи з корисливих цілей. Але він ніколи не матиме ні визнання, ні поваги чесних людей. Хочеш доброї слави – роби добро, не думаючи про винагороду, і тоді самі прийдуть до тебе і добре ім я, і повага, і честь.
Один мудрий чоловік сказав: «Гроші втратити – мало втратити, здоров я втратити – багато втратити, честь втратити – все втратити». Повірте, із усіх людських втрат найтяжче повернути собі добре ім я. Недарма народна мудрість застерігає: «Бережи честь замолоду».
Саме замолоду людина заробляє собі честь, творить добре ім я. Його нелегко створити, але дуже легко втратити.
Пізнаючи навколишній світ, навчаючись розпізнавати добро і зло, пізнавайте і самих себе, частіше задавайте собі питання: який (яка) я? Анапізуйте свої думки, бажання, вчинки: чи варті вони самоповаги? Чи подобаєтесь ви собі такими, якими ви є? Чи прагнете стати кращими? А якщо прагнете, то як цього досягти? Такі думки, такі питання й пошук відповіді на них – це робота душі, без якої нема самовиховання, самовдосконалення.

ІV. Підведення підсумків.
Цінуючи власну честь і гідність, шануйте ці почуття в інших, будьте непримиренними до приниження людини людиною. Відомий французький письменник Жорж Сіменон писав: «Найстрашніший злочин перед людиною – це переконати людину в її нікчемності порівняно з іншими людьми. Віднявши у людини почуття власної гідності, самоповаги, можна довести її до відчаю, до крайності, штовхнути її на самогубство і навіть на злочин».
О.Довженко говорив, що велика та держава, в якій велика мала людина. Що значить «мала людина»? це звичайна, рядова, трудяща людина, не знаменитість, а така, як ми з вами, як мільйони таких, як ми. Великими нас може зробити високе почуття людської гідності, ніким не потоптана і нічим не заплямована честь. Тоді кожен з нас буде великою людиною, а ми всі разом – великою нацією.

Гра-подорож до країни лікарських рослин

Т е м а . Від рослин – до людини.

М е т а . Поглибити знання дітей про лікувальні властивості рослин; виховувати емоційно-зацікавлене ставлення до народної ботаніки; формувати елементарні уміння застосовувати набуті знання з метою збереження власного здоров’я.

О б л а д н а н н я : гербарний матеріал, малюнки і фотознімки лікарських рослин, плакати-фартушки, ігровий реквізит, музика у грамзапису.

(з учнів класу формують три команди і під музичний супровід вирушають у подорож).

Зупинка 1. КЛУБ ЮНИХ ТУРИСТІВ (СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА).

(дія відбувається на уявній лісовій галявині. Чується глухий крик. Діти зупиняються).

Д і т и . Що трапилось? Ви чули якийсь голос?

(В результаті з’ясовується, що один із подорожніх поранив собі ногу).

П о р а н е н и й . Допоможіть мені, будь ласка.

В ч и т е л ь . Діти, що ж робити? Назад повертати? Шкода, та й далеченько відійшли. Ой, кров з рани біжить! Що ж тут вдієш? Немає тут нашого Айболитя! Та й сумки медичної ми не взяли…

Л і с о в и к . (виходить назустріч). Навіщо вам сумка? Чи знаєте ви, що людина ще із початку свого існування шукала захисту у природи, намагалася зміцнити своє здоров’я, щоб вижити у складних умовах, вона змушена була надавати собі лікарську допомогу при різних травмах та захворюваннях, і, цілком природно, засоби для цього шукала в навколишній природі і насамперед – у світі рослин. Так людина пізнавала цілющі властивості рослин та їх дію на організм. Пізніше, з появою землеробства та тваринництва, розширилися знання людини про рослинний та тваринний світ. Ряд рослин увійшов до арсеналу лікарських на основі спостережень. Наша земля не тільки щедра, а й багата рослинним світом. Кожна рослина, що зростає на цій землі, має чудові властивості.

В ч и т е л ь . Отже, будемо й ми шукати захисту у природи, адже знаходимось на лісовій галявині. Погляньмо ж навкруги, можливо, ліки приготувала нам сама природа?

Завдання дітям: вибрати із запропонованого ряду лікарських рослин (гербарії, малюнки чи фотографії) саме ту, яка допоможе пораненому, і надати йому першу медичну допомогу.

Можливі відповіді: подорожник (ранник, порізник, бабка); деревій (кровавник); чистотіл (жовтосік).

(У процесі гри діти вправляються прикладати рослини до рани і фіксувати їх).

Зупинка 2. ЛЕКТОРІЙ АЙБОЛИТЯ (бесіда).

Лікар Айдолить(вчитель, студент-практикант або учень-старшокласник) розповідає “цікавинки” з життя лікарських рослин.

Подорожник великий

Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки – персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі.

До XIV ст. подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину “слід білої людини”.

Подорожник великий – багаторічна трав’яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу і широко використовується як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках.

Запитання дітям:

  1. Подорожник. Чому так назвали цю рослину?
  2. Чому подорожник у народі називають ранником чи порізником?
  3. Як застосовують подорожник у медицині?
  4. чи користувалися ви лікувальними властивостями цієї чудо-трави? Де і коли?

Деревій

Ця рослина має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. поширений деревій повсюдно, росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках.

Деревій – дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, вживають зовнішньо.

Скажімо, трапилася прикрість – ви поранились у полі, у дворі. Тоді шукають деревій, беруть його листки (вони соковитіші за квіти), міцно розминають (за можливості чистими пальцями) і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3 – 5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як на полі, в умовах далеко не санітарних, загоюється швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають кровавником.

Запитання дітям:

  1. Де росте деревій?
  2. При яких хворобах використовують деревій як лікувальний засіб?
  3. Яку іншу назву має ця рослина? Чому народ назвав її саме так?

Чистотіл

Отруйна, але й дуже популярна в народі лікувальна рослина, трав’янистий бур’ян. При зламані виділяє жовтий або оранжевий молочний сік.

Чистотіл (латинська назва перекладається дослівно – дар сонця) – лікувальна рослина. Росте по засмічених місцях, частіше в затінку, біля житла, під тинами, обабіч вулиць. Поширений повсюдно. Збирати траву починають наприкінці травня – до кінця липня, тобто під час більш рясного цвітіння.

Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, лишаї, мозолі, плями на шкіри. настоєм чистотілу лікують хвороби ротової порожнини. Використовують чистотіл і для лікування ран, які довго не загоюються.

У народі чистотіл називають бородавочником, жовто соком, глечкопаром, гландушником

Запитання дітям:

  1. Поясніть, чому ця рослина отримала саме такі назви?
  2. Де росте чистотіл?
  3. Коли можна збирати чистотіл?

Зупинка 3. ГАЛЯВИНА ЗАГАДОК. (вікторина).

(Команди пропонують одна одній загадки про лікарські рослини із обов’язковим завданням прокоментувати їх лікувальні властивості).

  1. Яка трава дуже гірка, але популярна в медицині?

(П о л и н . У народі його здавна вживали як жарознижувальну, кровоспинну, жовчогінну рослину. Відвар полину поліпшує апетит).

  1. Яка рослина “вбиває” звіра?

(З в і р о б і й. Використовують при хворобах шлунка, печінки, нирок. У народі називають травою від 99 хвороб).

  1. Сонечко в траві зійшло

Усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло.

(К у л ь б а б а . У давнину її вважали еліксиром життя. У листках її багато вітамінів. З неї готують салати. Настій кульбаби – чудовий засіб від опіків ).

  1. Викупана в сонечку,

Стоїть собі донечка.

Бджоли сонячний медок

Дістають з її квіток.

(Л и п а . Її цвіт – найпопулярніший народний потогінний і жарознижувальний засіб).

  1. На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять,

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять.

(В о л о ш к а . Використовують при хворобах нирок і сечового міхура, при підвищеній температурі, для примочок на очі).

  1. Виросли на лузі

Сестрички маленькі.

Очки – золоті,

А вії – біленькі.

(Р о м а ш к а . Використовують при хворобах шлунка, кишечника. Напаром з ромашки користуються для промивання гнійних ран ).

Зупинка 4. ШКОЛА ЮНИХ ТРАВОЗНАВЦІВ (брейн-ринг).

(Команди сідають навколо столу, де заздалегідь підготовлені картки із зображенням лікарських рослин. Кожна команда має свій плакат-фартушок, у кишеньку якого вставлятиме картку із зображенням потрібних рослин).

Завдання дітям: учням пропонується відшукати рослину (чи набір рослин), відвар якої (яких) використовують при різних захворюваннях. Виграє та команда, яка швидко і правильно впорається із запропонованими завданнями. На закінчення конкурсу учасники готують чай з липи і смакуй його.

  1. При застуді готують відвар з …
  2. Щоб поліпшити апетит готують відвар з …
  3. При хворобах шлунка готують відвар з …
  4. Як жарознижувальний засіб використовують відвар з …

Правильні відповіді:

  1. Липа (калина, гілочки малини, ромашка).
  2. Деревій (полин, аїр тростинний, шипшина).
  3. Звіробій (полин, ромашка).
  4. Гілочки малини (квітки калини, цвіт липи).

Фінал гри

А й б о л и т ь . Я бачу на ваших обличчях усмішку. Отож, ви здорові, і у вас нічого не болить.

Лі с о в и к . Усе навколо нас теж усміхається: сонце, квіти й трави. Усе радіє життю.

Д і т и . Ми – діти природи, ми – її часточка. Природа дбає про нас, а ми мусимо берегти і примножувати її багатства. Природа дарує нам свої скарби, а ми, правильно використовуючи їх, маємо дбати про своє здоров’я. Бо воно є нашим найціннішим багатством. Це те, чого людина не купить за гроші, не виміняє, не подарує. Природа і людське здоров’я – дві істини, дві сестри, які ідуть поруч.

В ч и т е л ь. Діти, як ви гадаєте, для чого людині потрібне здоров’я? Невже так важко бути здоровим?

Можливі відповіді: для того, щоб бути гарним, щоб добре вчитися. Працювати, заробляти гроші. Прославляти державу.

Отже, здорова людина прагне до праці, вона життєрадісна, потрібна людям. І головним скарбом країни лікарських рослин є щаслива людина.

В ч и т е л ь . Здоров’я – великий скарб, який дарує людині природа!

Нема здоров’я без природи,

Нема добра без доброти,

Немає більше насолоди,

Аніж здоров’я зберегти.

Тема: Чи потрібно боятися ВІЛ інфікованих.

Мета: — Ознайомити учнів з поняттями СНІД і ВІЛ та їх ознаками,

  • сприяти усвідомленню учнями небезпеки, пов’язаної із поширенням СНІД на планеті,
  • виховувати почуття відповідальності за власну поведінку та ведення здорового способу життя.

— виховувати почуття цінності людського життя;

— навчати толерантному ставленню до людей, які живуть з ВІЛ;

— розвивати навички публічних виступів;

— сприяти формуванню творчого ставлення до виконуваної роботи.

Оформлення: Презентація на тему: «СНІД – смертельна загроза людству. Знати щоб жити!!!», Малюнки учнів, Відеофільм «Знати щоб жити!!!».

Хід заходу

Звучить спокійна мелодія

Ровеснику, прокинься, не дрімай!!! Прожени байдужість. Поглянь, що твориться в державі. СНІД переходить усі кордони. Захоплює у свої жорстокі тенета дедалі більше людей! Це сором! Це ганьба! Ганьба нашому нерозумінню, нашій байдужості.

Багато хто з вас скаже: «Ну скільки можна про одне й те саме!? Тимпаче, що нас це не стосується. Ми ведемо порядне життя: не п’ємо, не куримо, не вживаємо наркотиків. Ми нормальні люди!»

«Нехай десь помирають мільйони. Сотнею більше, сотнею менше – великої різниці нема. Тим більше, що зараз в Україні є проблеми серйозніші ніж СНІД.»

Але ж задумайтесь!!! Це захворювання, яке може вплинути на життя кожного з нас!

СНІД — синдром набутого імунодефіциту — це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який уражає клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини й захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Унаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій. Хвороба розвивається повільно, протягом 8-12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СНІДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою. Збудник ВІЛ-інфекції належить до групи ретровірусів. Генетична інформація вірусу закодована в його РНК.

Учні проглядають відео ролик про інфікування лейкоцитів вірусом

Статистика

  • Сьогодні в світі близько 40 млн. людей заражені ВІЛ.
  • Від СНІДу померло близько 25 млн. людей.
  • Кожної хвилини в світі близько 8 людей інфікуються ВІЛ .
  • 65% ВІЛ – інфікованих молоді люди віком від 14- до 28 років.

В Україні:

На 1 квітня 2010р. в Україні офіційно зареєстровано:

  • ВІЛ-інфікованих -146,549 людей, з них діти — 21,938.
  • Хворих на СНІД — 28,009 человік.
  • Всего померло від СНІДу — 15,866 чел.

Шляхи інфікування

Вирус СПИДа проникает в кровь,

Сперму, пот, слюну и слёзы.

И младенец с материнским молоком

Вирус СПИДа поглощает тоже.

ВІЛ-інфікована людина — це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус із організму ВІЛ-інфікованого разом із кров’ю, спермою або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.

Вірус передається:

  • під час статевих стосунків з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів вірус проникає в організм статевого партнера;
  • через кров, насамперед через спільні шприци та голки в разі внутрішньовенного введення наркотичних речовин:

Давайте послухаємо лист – розповідь людини, яка вживає наркотичні речовини.
Лист людини, яка вживає наркотики

«Тяжело описать весь этот ад, через который я прошел. А вдруг кого-то это напугает и остановит. Я в первый раз выпил в 14 лет. Причем здесь выпивка? А это всё звенья одной цепи. Жили мы когда-то в Средней Азии, которая уже говорит сама за себя: именно там я в первый раз покурил анашу. Мне, как и сотням, тысячам других, было просто интересно: а как это будет, какие ощущения? Наркоман ощущает действительный кайф только один раз, первый. Губит, как правило, то, что после первого укола не бывает ломки и мысль о том, что я не такой, у меня не будет привыкания! В любой момент могу бросить. Потом нужен второй укол. Но первоначального ощущения уже нет. Чтобы достичь его, дозу надо увеличить. Говорят, наркоман ради дозы пойдет на преступление. А как же иначе? Ведь ты в этот момент умираешь. У тебя выворачиваются суставы, тело корчится в судорогах. И все-таки самое страшное — даже не дикие физические мучения, а то, что ты превращаешься в зомби, в безвластного раба своего порока. Когда я куда-то ехал, я всегда запасался наркотиками, так как круг моих жизненных интересов сводился к трем вещам: мак — шприц — игла. Деградация полная. Сейчас становится все больше тех, кто оказался в щупальцах этого жуткого спрута — наркомании, в итоге многие из них заболевают СПИДом».

  • Через забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент;
  • дитині від ВІЛ-інфікованої матері — інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком.

Сменяется ночь сияющим днем.

Дрожит полоска рассвета.

Но солнце светит в окошке моем

Кроваво-красного цвета.

Я с первых дней привыкаю жить

С диагнозом всех суровей,

За каждый день мне судьба платит

Жестокой ценою крови.

Ее назначил не враг, не палач,

А самый близкий на свете…

Гремучей змеею СПИДа игла

Вонзилась в матери сердце.

Я вижу образ ее сквозь ночь,

В слезах узнаю улыбку

И слышу голос: «Прости меня, дочь,

За страшную ошибку».

И я повторяю на всех языках:

«Тревога, проснитесь, люди!

Спасенье планеты в наших руках,

Другого шанса не будет».

  • Не виключена можливість ураження ВІЛ у разі порушення правил

гігієни під час гоління, манікюру, татуювання та деяких інших косметичних процедур, а також медичних маніпуляцій, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію забезпечують безпеку їх застосування.

Підступність ВІЛ-інфекції в тому, що після зараження людина може тривалий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших — насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 2 місяців – до 10 і більше років, після чого розвивається СНІД

СНІД не передається

  • Хоча ВІЛ уражає весь організм, до сьогодні не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок у цих рідинах надзвичайно мала для зараження.
  • Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря підчас чхання, кашлю, спільного проживання, роботи в одному приміщенні, користування посудом. Не треба боятися подати руку обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки.
  • Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування — лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись у громадському транспорті.
  • Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він упорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватися не здатний.

Способи визначення інфекції

  • У відповідь на проникнення вірусу в організмі людини через один-три місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла з допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно.
  • Зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ, віруси гепатитів В і С, сифіліс у діагностичних лабораторіях станцій переливання крові. Якщо в порції крові виявлено хоча б один із цих збудників, вона знищується.

. • Вагітні жінки дворазово обстежуються на ВІЛ за добровільною згодою в жіночих консультаціях під час узяття на облік та оформлення на пологи.

• У лабораторіях діагностики СНІДу обласних (міських) центрів профілактики СНІДу та санепідстанцій обстежують контингенти людей, що належать до груп ризику: це особи, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, ведуть безладні статеві стосунки або мають статеві контакти з ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД.

Усі відомості стосовно ВІЛ-інфікованої особи є конфіденційними.

Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах України.

Перебіг хвороби

Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5-3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не в усіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне вспітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Недуга триває два-три тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі й може інфікувати інших.

Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років. Протягом усього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини шкіри ( Саркома Капоші) чи ураження нервової системи.

Хвороба триває кілька років, людина виснажується і гине.

Чи можна вберегти себе від СНІДу?

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв’язку з цим необхідне:

  • приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самостверджуватися під тиском з боку однолітків та наркодільців;
  • уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів.
  • За даними статистики, 30-50 % осіб, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ, отож, вірогідність інфікування надзвичайно висока;
  • пам’ятати, що венеричні хвороби спричиняють поширення ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;
  • важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування.

Відомі люди які померли від СНІДу

  • Офра Хаза (1958-2000). Певица, исполнявшая восточные песни и работавшая с Полой Абдул, Лу Ридом, Игги Попом и другими. Она умерла 23 февраля 2000 года от СПИДа в возрасте 42 лет.
  • Артур Эш (1943-1993). Олимпийский чемпион по теннису Артур Эш родился в 1943 году в Ричмонде (США). Его мать умерла, когда ему исполнилось лишь 6 лет. Благодаря своим незаурядным физическим данным, он смог впоследствии стать первой ракеткой мира. Эш выиграл открытый чемпионат США по теннису в 1968 году, а в 1975 — Уимблдон. Умер он от СПИДа, инфицированный ВИЧ при переливании крови, не дожив 5 месяцев до своего 50-летия. Когда Нельсон Мандела вышел из заключения, и его спросили, кого бы в Америке он хотел посетить первым, он ответил, что Артура Эша.
  • Хорхе Донн (1947-1992). Солист балета Мориса Бежара. Танцевать начал рано. В 1963 году специально приехал в Брюссель, чтобы поступить в компанию Мориса Бежара и вскоре стал в ней ведущим танцовщиком. В 1979 году впервые исполнил «Балеро» — балет, изначально поставленный для женщины. В 1989 году был номи-нантом фонда Копех как один из лучших танцовщиков. Умер от СПИДа 30 ноября 1992 года в Лозанне. Многие хореографы посвятили ему свои работы.
  • Рудольф Нуриев (1938-1993). Великолепный танцовщик с мировым именем. Он добился, чтобы танцовщика считали не просто партнёром балерины, а участником действия, способным создать самостоятельный сценический образ.
  • Айзек Азимов (1920-1992). Известный писатель и крупнейший мастер научной фантастики, изобретатель слова «роботика» (гоЬоисв — робототехника, роботехника). В 1983 году, когда о СПИДе было очень мало известно, писателю делали операцию на сердце, и он был заражён ВИЧ через донорскую кровь. Через несколько лет ему потребовалась повторная операция, и случайно при госпитализации обнаружился ВИЧ. От операции пришлось отказаться. Айзек Азимов умер через три года. Спустя десять лет его жена сообщила об истинной причине смерти писателя.
  • Фредди Меркьюри (1946-1991). Солист группы «Queen» Фредди Меркьюри за сутки до смерти продиктовал признание в своей болезни, которую до той поры скрывал, чтобы отвести общественное осуждение от близких. В 1991 году был снят его прощальный видеоклип с замечательной песней («Шоу должно про- должатъся»), в сущности, предсмертной исповедью.
  • Джиа Мария Куранджи (1960-1986). Первая американская супермодель. Она была одной из первых женщин в Америке, причиной смерти которой официально был признан СПИД. За эти 10 лет героиня двигалась по нисходящей спирали увлечения наркотиками и неудачных романов. Она умерла в 26, за несколько лет успев подняться из низов к вершинам модельного бизнеса, заработать кучу денег, обрести любовь, славу и спалить всё это в наркотическом угаре.

— Несовершенен мир и так непрост,

С людьми играет в чехарду.

Он как над пропастью прогнивший мост:

Ступил – и ты уже в аду.

— Людей он пожирает, словно зверь,

Насытиться не может.

Кричит вперёд идущему: «Поверь!»

Но стоит оступиться – уничтожит.

— Всё изменить мы можем, я и ты.

Гиене огненной закроем пасть,

Вернём забытые, угасшие мечты

И добродетельную власть.

— Как страшно жить в кромешной тьме!

Свой путь ты правильно найди.

Чтобы всегда тебе и мне

Был свет надежды впереди.

— У всех есть выбор: быть или не быть –

Земля в цветах или огонь в потёмках.

Нельзя нам так бездушно хоронить

То, что природой вверено потомкам!

— И мы повторяем на всех языках:

«Тревога! Проснитесь, люди!

Спасенье планеты в наших руках –

Вместе: Другого шанса не будет!»

Закінчується виховна година переглядом відеоматеріалу.

Виховний захід:

«Рідкісні рослини мого краю».

Мета заходу: Ознайомити учнів з Червоною книгою України; чинниками , що вливають на життя рослин, засобами збереження та охорони росли ; знати рідкісні види рослин свого регіону , що занесено до Червоної книги України. Навчати дітей бачити красу навколишнього світу ; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі, охороняти її.

Обладнання : Плакати : «Правила поведінки в природі», «Рослина – землі окраса»; таблиці із зображенням рідкісних та зникаючих рослин, що занесено до Червоної книги України , Червона книга України.

Хід заходу

І.Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Сьогодні ми поговоримо з вами про рослин ,яким необхідні захист і порятунок .

Були у Матері –Природи

Дві донечки такої вроди :

Хто їх побачив хоч на мить ,-

Не міг забуть і розлюбить.

Голубооку звали Флора,

У неї очі , наче зорі.

Завжди замріяна , тендітна,

Ласкава , ніжна та привітна.

А Фауна – швидка, як , вітер,

Могла за птахами летіти

І за оленями стрибати

Та за білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

На посаг їм дарунки дати :

Мрійливій Флорі – світ рослинний ,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

ІІ. Повідомлення теми та мети заходу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Про що йдеться в цьому вірші? Хто така Флора ? Хто ж тоді Фауна ?

У переносному розумінні це – тваринний і рослинний світ нашої планети. Флора – це рослинний покрив Землі. Під Флорою розуміють видовий склад рослинності. Визначення видового складу флори дає уявлення про загальну кількість видів, які живуть на певній території. Кількість видів , що становлять флору , і визначає багатство рослинного покриву Землі.

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природна рослинність , якою зайнято 32 % території налічує близько 30 тис. видів вищих і нижчих рослин. Флора – найбеззахисніша перед діяльністю людини , вона дуже чутливо реагує на зміни екологічних чинників і є показником їх впливу на природу.

Які чинники згубно впливають на рослини ?

А що таке екологія ?

Учень (повідомлення , підготовлене заздалегідь):Про проблеми екології говорили ще у Стародавньому Римі й Греції , коли римляни скаржилися на забруднення Тибру , а афіняни – вод афінського порту Пірея , до якого заходили кораблі з різних територій земної кулі , заселеною людиною (ойкумени). З цією назвою і пов’язане походження назви науки про навколишнє середовище і його збереження – екології. Грецьке «ойкья» означає притулок , житло , дах.

Роком народження екології як науки можна вважати 1863, коли вийшла в світ книга К.Фон Маріулана , в якій він писав : «Розселення рослин узгоджується з мовчазними законами природи. Кожній рослині — свої місце, час і справа . Лишається лише пізнати ці закони.»

На той час екологією цікавились одинаки. Сьогодні екологія – наука розвинута і самостійна , що вивчає взаємозв’язки живих організмів і середовища їхнього існування , вплив діяльності людини на довкілля , навчає спілкуванню людини з природою , розумінню необхідності її охорони та захисту .

Учитель . То що ж таке екологія ?

А що таке «довкілля» ?

Що таке «екологічні чинники» ?

Які бувають екологічні чинники ?

Нині зникає велика кількість рідкісних рослин . Інформацію про них заносять до Червоної книги . Що ж це за книга?

Учень . Ідея її створення належить відомому англійському зоологу , професору Пітеру Скотту. Червона книга – це зібрання фактів про унікальних представників флори і фауни нашої планети, над якими нависла загроза зникнення.

Учитель. До Червоної книги України занесено 826 видів рослин і тварин, зокрема такі рідкісні , як баранець звичайний ,

сальвінія плаваюча , орлики трансільванські, журавлина дрібноплідна , деревій голий, айстра альпійська, лілія лісова , нарцис вузьколистий , ковила , білотка альпійська , або едельвейс, білоцвіт весняний , горицвіт весняний , підсніжник сніговий , сон-трава велика та інші .

А тепер уявіть зошити – то Червона книга , і ми зараз записуємо до неї рідкісні та зникаючі рослини нашого регіону. (під час розповіді учні заносять назви рослин у зошити ).

Учні розповідають , тримаючи в руках картку із зображенням квітки.

Учень. З-під снігу я пробився,

Бо силу добру маю.

Своїм біленьким цвітом

Я землю прикрашаю.

Я розповім вам про підсніжник . Цвіте підсніжник дуже рано , коли тане сніг . Підсніжник – це квітка надії , бо з ним пов’язані сподівання на весну. Кажуть , що краса беззахисна. Можливо в цьому причина зникнення підсніжника. Він зник у багатьох місцевостях України і, замість того щоб прикрашати ліси, оселився на сторінках Червоної книги України.

А ще я знаю легенду про цю квітку: в той час, коли перші люди були вигнані з раю , на землі йшов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію , кілька сніжинок перетворилися на ніжні квітки підсніжника – провісника тепла , символ сподівань.

Учень. А я розповім про первоцвіт весняний .Росте він на схилах , лісових

Галявинах , серед кущів. У народі кажуть , що саме він відкриває двері в добре , щедре літо . Зацвітає у травні , є гарним медоносом.

Ось що розповідає датська легенда : «Одного разу спустилися на Землю небесна принцеса Ельф , зустріла вродливого юнака і палко покохала його. Гнів богів упав на неї ,і вони перетворили її на анемону дібровну, а її коханого – на первоцвіт весняний».

За свою красу і лікарські властивості первоцвіт дорого розплачується . А ще є прикмета : коли зацвітає первоцвіт – на тепло і сонячну погоду.

Учень. Я розповім вам про латаття біле (водяну лілію).

…Одного разу на українське село напали татари. Дівчата , щоб не потрапити в полон , втопилися у глибокій річці. І в тому місці , де вода сховала красунь , з’явилися гарні білі квіти. Здавалося , ніби то ніжні дівочі руки тягнуться до сонця , вітаючи його , а із заходом – ховаються в чорних водах ночі.

Учитель. Що ще відомо вам про цю квітку?

Учні доповнюють. Якщо листки латаття спливають на поверхню водойми – бути холодним нічним приморозкам. Якщо квітки латаття зовсім не піднялися з води — до зливи або похолодання.

Учитель. Багато цікавого дізналися про квіти , чи не так ? Вони прикрашають наші домівки , ліси , парки , сади й гаї . Вони надихають на творчість поетів , художників. Квіти приносять естетичну насолоду , їх пахощі впливають на нервову систему людини , покращують настрій.

А що необхідно робити , щоб зберегти рослини , щоб і надалі вони прикрашали нашу землю і повсякчас приносили нам радість і насолоду ?

Учні. Не відвідувати великими групами навесні луки та ліси ; не витоптувати , не зривати квіти ; не вирубувати ліси , не осушувати водойми ; збільшувати площу насаджень ; розводити квіти в садках , парках , кімнатах , насаджувати більше дерев , кущів ; бережно до них ставитися ; любити природу і все живе. З метою охорони природи створювати ботанічні сади , заказники , парки , сквери та ін.

Сонце засяє – і все ожива …

Все розквітає – на дворі весна.

Нова шпаківня гостей зустрічає,

Пташка із півдня уже прибуває.

Радісно всюди , чудова погода .

Трудяться люди в садах , на городах .

Бачу : лелеки гніздо змайстрували ,

І перепілки вже заспівали .

Ось і зайчиха зайчат навела…

Вільно так диха маленька бджола .

Дехто із нас так природу «любив» —

Взяв сірника і траву запалив .

Квітка , ромашка згоріла дотла.

Де сіра пташка ? де ділась бджола ?

Де ті зайчатка , маленькі і кволі ?

Видно ,малята згоріли у полі.

Важко мені на попіл дивитись,

Долі такій я не хочу коритись .

Кожному в душу я слово скажу ,

Вишню та грушу в садку посаджу .

В лузі насіння барвінку розвію ,

Сонця проміння нехай його гріють .

Хай розквітають сади і луги ,

Важко звисають духм’яні плоди !

***

Я квітку не можу зірвати,

бо їй , як людині , болить .

Як нам , моє сонце крилате,

під сонцем їй хочеться жить.

І ти , наче квітка у полі,

і в тебе душа , як блакить.

Не можу завдать тобі болю ,

Щоб серця твого не розбить .

Володимир Сосюра

Білі проліски

Ще бруньки не гріють верболозу,

Ще лютує лютий над полями,

А вони націлились в мороз

Гострими зеленими списами.

Біля пня проклюнулись і ждуть ,

Хто збере їх в руки задубілі ,

І очима чисте небо п ‘ють .

Білі. Як дівоча ласка , білі.

Валентин Грабовський

IV. Закріплення матеріалу.

І. Занести вивчені рослини до відповідних рослинних угруповань.

ліс


водойми

луки

лілі
ІІ. Намалювати , чого не треба робити в природі. (учні малюють на альбомних аркушах).

IV. Підсумок заходу.

Людина має бути освіченою з питань навколишнього середовища , знати про шляхи примноження природних багатств , усвідомлювати потребу дотримуватися правил поведінки в природі .

Люби природу не як символ душі твоєї,

Люби природу не для себе , люби для неї.

Вона не тільки тема вірша , або картини –

В ній є висоти незміримі , й святі глибини.

У неї є душа могуча , порив є в неї,

Що більше над усе душі твоєї .

Вона – це мати , будь же їй сином , а не естетом.

І станеш ти не папіряним – живим поетом!

Максим Рильський

  1   2   3   4
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий