Бабак Валентина Антонівна вчитель української мови та літератури Малобурімської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст зміст

Хоча інколи говорять і пишуть про зовсім непрості речі. Очевидно ви не раз заздрили таким майстрам, у яких слово стало слухняною зброєю думки. Уміння добре висловлюватися потрібне кожній людині незалежно від її професії
Бабак Валентина Антонівна вчитель української мови та літератури Малобурімської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст зміст

Скачати 198.58 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 198.58 Kb.

Бабак Валентина Антонівна

вчитель української мови та літератури

Малобурімської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст
ЗМІСТ

  1. Написання твору- одна з складови ЗНО …………………….. 4 – 15
  2. ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………… 15-16
  3. Додаток 1. Напиши, щоб тебе зрозуміли. (Твори та робочі матеріали)
  4. Додаток 2. Розробки уроків.

Слово- то мудрості пломінь,

Слово – то думка людська…

О.Пчілка

Вам , напевно, не раз доводилося стрічатися з людьми , які добре володіють мовою, вільно і невимушено висловлюють свої думки усно і на письмі. Хоча інколи говорять і пишуть про зовсім непрості речі. Очевидно ви не раз заздрили таким майстрам, у яких слово стало слухняною зброєю думки. Уміння добре висловлюватися потрібне кожній людині незалежно від її професії.

Володіння словом дає можливість поділитися знаннями і враженнями з людьми. відстояти свої переконання, уникнути непорозумінь.

Якщо ви гадаєте , що хист красиво і грамотно висловлюватись дається людині від народження, то глибоко помиляєтеся. У кожної людини є задатки до створення висловлювань, їх лише треба розвивати.»Поетами народжуються , ораторами робляться»,- говорив знаменитий давньоримський оратор Марк Туллій Цицерон.

Завдання школи – розвивати творчі здібності учнів, виробляти вміння творчо мислити. Цьому сприяють уроки , на яких перед учнями відчиняються двері у чарівний світ краси.

У цьому посібнику можна знайти теоретичний матеріал з підготовки до написання твору-висловлення: структура твору, зразки творів до запропонованих тем , цитати , вислови, тези; також розроблені уроки розвитку мовлення.

Написання твору – одна із складових частин ЗНО

Мова – це лад мислення, це віконце,

через яке людина бачить світ…

В.Сухомлинський

Завдання школи – розвивати творчі здібності учнів, виробляти вміння творчо мислити. Цьому сприяють уроки , на яких перед учнями відчиняються двері у чарівний світ краси. Це , звичайно , уроки розвитку зв’язного мовлення. Вони формують бажання самостійно висловлювати думки і переконання , виховують моральні якості.

Творче начало у дітей виникає не відразу, воно пов’язане з накопиченням життєвого і читацького досвіду. Л.С. Виговський у книзі «Уявлення і творчість в дитячому віці» писав : «Творче начало стверджується непоквапливо і розвивається в простих елементарних формах у більш складні на кожній віковій стадії має свої особливості».

Ефективним засобом у здійсненні цього є написання творів.

Написання власного висловлювання передбачають і тести ЗНО з української літератури і мови. Тому ми і почнемо з тлумачення простого поняття твір.

Твір – це наш особистий невеличкий винахід, розумова творчість. Написання творчих робіт розвиває наше уявлення і мовлення, сприяє виробленню таких умінь , як вміння доводити, обґрунтовувати висунуті положення, відстоювати свою точку зору.

Навчитися писати цікавий твір — це значить засвоїти особливості різноманітних жанрів, знати літературні твори, вміти мислити, сперечатися, мати здатність робити висновки, добирати необхідні художні засоби, влучно цитувати. Отже, написати твір – справа нелегка, але дуже захоплююча!

Іноді ми дивуємося , як гарно пише хтось із наших знайомих. А буває навпаки, що цікавий матеріал висвітлено нудно. Від чого це залежить? Це і є наше завдання — дослідити всі аспекти написання власного висловлювання в форматі ЗНО.

Твір – особливий жанр письмового висловлювання.

У процесі написання необхідно:

— показати свої знання за темою;

— продемонструвати вміння аналізувати;

— проявити самостійне мислення;

— висловити особисте ставлення до теми, героя , проблеми;

— показати володіння навичками логічно , послідовно, аргументовано, висловлювати думки і погляди;

— продемонструвати грамотність, високий рівень володіння мовою.

Що треба знати і вміти , щоб написати власне висловлювання логічно, аргументовано, грамотно.

Почнемо з тексту. У книзі «Українська мова. Короткий тлумачний словник» С.Єрмоленко подається таке тлумачення тексту:» Текст – це зв’язне писемне чи усне повідомлення, що характеризується змістовою і структурною цілісністю й завершеністю, орієнтацією автора на певного адресата. Складниками тексту виступають речення, а також лексично-граматичні засоби зв’язку речень у цілісну комунікативну одиницю«.

У нашому розумінні текст – це просто група речень, які зв’язані за змістом і розташовані у певній послідовності. У ньому наявне розгортання думок, подання більшої інформації, ніж у реченні.

Подаємо приклад тексту.

Мати – то велич людська…

Є в світі одно слово, перед яким усі народи низько схиляють голови.

Це слово – мати.

У народі кажуть: „На світі знайдеш усе, крім рідної матері”. Дійсно, для кожної людини найдорожчою, найріднішою є саме мати, берегиня роду, найперша вихователька, помічниця і порадниця.

Мама, матінка, ненька – ці ласкаві слова приходять до нас першими, бо вони називають ту, що дарує нам життя, ніжно пригортає до серця з перших днів і усе життя.

Ми запам’ятовуємо назавжди мамин світлий погляд. Вона вміє дивитися і лагідно, і тривожно, і строго, але завжди у її очах світиться доброта і любов до нас.

Змалечку ми називаємо її руки найтепліші, бо вони допомагають, зігрівають, заспокоюють. Скільки роботи встигає вона переробити за день! Вона робить все: і прибирає, і пере, і прасує, і варить. Мені іноді здається, що немає на світі такого нічого, чого б не вміли робити руки матері. Я знаю, щоб не трапилося зі мною, мамині руки завжди прийдуть на допомогу.

Поети, письменники, прославляли матір, яка була символом життя, святості, вічності, всеперемагаючої любові.

Щороку відзначається день Матері – це величне свято, яке любить кожна людина, бо найщасливіше на Землі – серце Матері.

Благословенна будь, мати, всюди і завжди !

Всі думки в тексті повязує одна тема, це і визначає структуру тексту- композицію. Кожен старшокласник повинен запам’ятати структуру написання власного висловлювання у форматі ЗНО.

Перший варіант композиції твору:

1.Теза.

2.Арґументи.

3 .Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4.Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

5.Висновок.

Як бачите, структура написання проста і давно відома. Досить багато учнів дотримуються такої схеми .

Є частина школярів , які можуть н6аводити приклади після кожного доказу, тоді такий варіант матиме таку композицію:

1.Теза.

2. Перший аргумент.

3.Приклади із літератури чи інших видів мистецтва.

4.Другий аргумент.

5.Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

6. Висновок.

Учні повинні знати , що при оцінюванні структури твору враховуватиметься наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх і використання слів та виразів , потрібних для кожної частини тексту.

Тому зараз повертаємося до тези.

Теза – загальне положення , яке треба довести. Це стисло і чітко сформована відповідь на запитання, яке , власне, лежить в основі будь-якої теми твору. Іншими словами кажучи, теза – це первинна думка, яке формулюється і далі буде розвиватися.

Є різні типи формулювання тези.

Твір можна почати з:

  • з постановки проблеми;
  • емоційного введення в тему або прийому несподіваного початку;
  • проблемне ( або риторичне) запитання;
  • прикладу;
  • зауваження про важливість теми для суспільства;
  • цитати;
  • визначення часового відрізка.

Працюючи з учнями 10-11 класів, я помітила, що саме етап формулювання тези для більшості викликає забруднення.

Далі ми наведемо приклади складання тез , відповідно до наведеної вище класифікації. Ми створимо тези до твору на тему :»Зцілює матінка-природа».

*** Постановка проблеми.

Спочатку формулюється проблема як постулат , який треба аргументувати.

Чи може зцілювати природа-матінка? Таке питання хвилює нас у час розвинутої медицини , комп’ютерних технологій . У наш розвинений вік лікарські рослини здаються чимось застарілим

*** Емоційне введення в тему або прийом несподіваного початку.

Цей прийом дозволяє своєрідно розпочати висловлювання.

Світ навколо людини – це світ з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Заглиблюючись у цей світ, вбираючи в його звуки, запахи , барви, спостерігаючи різні явища природи, насолоджуючись його гармонією ,людина вдосконалюється як особистість.

У наш сучасний час може вилікувати людину природи чи ні? Ось що нам треба зясувати.

*** Проблемне або риторичне запитання.

На початку формулюється теза у вигляді риторичного запитання. Далі буде розгортатися думка.

Кого здивуєш сьогодні зціленням людини без пігулок чи традиційних хімічних препаратів, ін’єкцій ? Люди повертаються до джерел народної медицини , шукаючи її витоки у прадавності.

*** Зауваження про важливість теми для суспільства.

У такій тезі потрібно вказати чим саме важлива тема для суспільства чи окремо взятої людини.

Лікарські рослини — давні друзі людини. Використання людиною лікарських трав має багатовікову та складну історію. Деякі з них завдяки цілющим властивостям здобули повагу в народу, вони не забулися і сьогодні. Зцілення людини природою – важлива тема для нас, бо здоровя – це перш за все багатство…

*** Цитата.

Спочатку ми формулюємо цитату із посиланням на автора, а потім доводимо сказане .

«Плането моя зелена! Дай сили й снаги мені для людей і для мене…» ,- такий епіграф має програма фітотерапевта Наталі Земної, що звучить щонеділі на першому національному каналі радіо «Ера». Мета цієї програми довести нам , що ми можемо зцілюватися за допомогою природи.

Власне те , що ставить програма за мету нам потрібно обґрунтувати в своєму висловлюванні.

***Визначення часового відрізка

Людина і зцілення – ця тема цікавила людину, починаючи від початку цивілізації. Вона і зараз є не менш актуальною.

*** Приклад.

Це досить цікавий прийом початку твору, і тому викликає інтерес, прикладом може слугувати і випадок з особистого життя.

Часто я відвідую свою бабусю, яка мешкає в сусідньому мальовничому Мохначі. ЇЇ будинок дуже давній, він бачив багато. На причілку чепурної хати ростуть барвінок і м’ята , мальва і кануфер, любисток і ромашки.

Ось я заходжу у двір . мене зустрічає привітна бабуся. Починаються розмови про нас, її дітей. Я відповідаю на запитання , але відчуваю нестерпний головний біль. Це помічає бабуся і запитує :» Чому я така квола?» відповідаю , що болить голова. І бабуня , пішла до квітника , вирвала листок любистку і приклала мені до голови. Біль почав затихати, а згодом і зовсім зник. Так мене зцілила природа.

Я повинна знайти ґрунтовні докази , щоб довести , що природа зцілює людину не гірше чим дорогі ліки.

Я хочу проаналізувати класифікацію варіантів формулювання тез залежно від теми твору, яка подається у статті Г.Швець «Як написати твір — роздум».

Класифікація формулювання тези за Г.Швець: 1.Теза сформована у темі твору. 2.Тема твору – дилема (вибір двох варіантів). 3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформувати самому. 4.Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.

На уроках розвитку мовлення , пишучи твір-судження ми з дітьми виробили систему роботи, яку тепер використовуємо.

У процесі роботи в дітей виробляється своєрідний алгоритм дій:

*** Читай тему уважно і зосереджено.

*** Свою увагу акцентуй на темі твору.

*** Займи позицію: чи ти будеш погоджуватися з тезою чи спростовувати її.

*** Якщо в темі твору цитата і ти знаєш, кому вона належить. Додай свій не дуже великий коментар.

*** Якщо зможеш , то сформулюй тезу своїми словами.

*** Коли в тебе виникає трудність у формулюванні тези, то звернись до мовних виразів, які тобі давно відомі Давайте детальніше розглянемо подану класифікацію.

Тепер розглянемо і проілюструємо прикладами класифікацію формулювання тез, подану вище.

1.Теза сформована у темі твору.

Як на мене , то це просто, бо учень має погодитися чи не погодитися з тим . що йому пропонують. Саме тут можна почати свою роботу , використовуючи мовні конструкції на кшталт:

** Я підтримую думку, висловлену у назві твору…..

** Важко не погодитися з тезою, яку нам пропонують для обговорення….

** Не можу погодитися із думкою , яка звучить у темі твору. Я висловлю своє бачення цієї проблеми….

** Мені здається , що теза, яка нам запропонована для роздуму, помилкова. Я хотіла довести протилежне твердження….

Тепер розглянемо приклади , які пропонують готову тезу.

Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…

Багато розмов точиться про здібності людські. Ось і нам треба висловити свої міркування , які стосуються проблеми людина і талант.

Я повністю згоджуюся з думкою , висловленою у назві твору. Вважаю , що людина не може сама збагнути силу свого талану. Просто нам не дано право вихваляти себе , коли ти ще неоцінений іншими.

Усяка справжня освіта досягається шляхом самоосвіти…

Колись для мене слово «самоосвіта» було незрозумілим. Та пройшов час, це слово стало для мене важливим.

Я вважаю , що недарма і тема нашого твору звернена до двох ключових слів :»освіта», «самоосвіта».

Важко не погодитися з тезою , що нам пропонують для обговорення. Наш світ вимагає людини освіченої, бо постійно йде оновлення науки. Важливо , щоб людина працювала над удосконаленням свого інтелектуального рівня.

Слід зауважити , коли тему твору сформовано у вигляді афоризму, учневі потрібно просто зрозуміти його. Коли ж виникає невпевненість щодо правильності розуміння, то , формулюючи тезу , треба зазначити: »Запропоновану для роздуму думку я розумію так…» і довести своє твердження.

Для ілюстрації цього прикладу розглянемо дві теми.

Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.

Цей афоризм належить Григорію Сковороді. Звичайно, я не знаю, за яких обставин він сказав ці слова. Можливо ,неправильно і трактую їх. Цей афоризм я розумію так.

Добро завжди сховане десь далеко. Людина ,яка здатна та такі вчинки , само того не відає. Вона заслуговує вдячності, якої важко відшукати. Мабуть. Моя думка не досить оригінальна. Мало хто на добро відповідає вдячністю чи не так?!

Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…

Д.Лондон

Афористично сформовану тему твору , як на мене, слід розуміти так : кожен із нас розуміє , що життя — це гра з самим собою , з світом, друзями. Хіба можна з такої гри вийти переможцем. Безперечно , що ні! Особисто я вважаю ,що переможець просто на певний час дістає бонус від долі , який треба віддати іншому.
2.Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).

Щоб сформулювати таку тезу є кілька можливих способів:

** стати на бік однієї з частин дилеми;

** обєднати дві точки зору;

** запропонувати третій варіант (свій).

Тепер ми це розглянемо на прикладі.

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий зорі. Що кому?

О. Довженко

Перший варіант.

На мою думку, людина — митець – це не просто людина , а носій Добра і Духовності. Я згоджуюся з думкою про те , що коли кожен із нас , який несе великий духовний потенціал , подивиться на щось , то побачить щось прекрасне. Яке забажає донести до всіх.

Другий варіант.

Що для мене калюжа? Просто якась багнюка. Як я можу в ній щось побачити , крім брудної води і жаб?! Я не згоджуюся з думкою автора про те , що калюжа серед шляху – це щось поетичне чи обожнюване. Більшість людей не ті , хто живе ілюзіями.

Третій варіант.

Ми всі земні люди. Нічого страшного , що хтось бачить у простому величне , а хтось – ні. Сама природа людини така. Не варто протиставляти ці дві точки зору. Вони обидві заслуговують на увагу.
3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформувати самому.

Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення і сформувати власну.

Спочатку ми пишемо про складність запропонованого для судження поняття або про різне сприйняття людьми або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння.

Життя – це дорога до неба , нашої справжньої вітчизни?

Життя … Таке просто слово, зрозуміле кожному з нас. Синонімами до його є існування , животіння , дорога.

Воно дається нам тільки раз, другого вже не буде. Наша дорога веде нас тернистими стежками, які часто так звужуються , що починаєш думати вже про неземне. Тоді ти ставиш собі запитання: » Чи справді життя є дорогою до

неба ?»
4.Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.

Якщо ж тема твору описового характеру , то теза може бути висловлена подібно до попередньої.

Наведемо приклад.

Книжка – німий учитель.

Наш вік – вік інформаційних технологій. Зараз про книгу мало хто говорить . Краще сісти за комп’ютер , відшукати реферат чи твір і просто його завантажити собі і роздрукувати. Потім віднести в школу , мати оцінку. «А для чого тоді книга? Яка її роль у нашому житті? — ось ті важливі питання , які висуває нам життя.

Тезу ми доводимо за допомогою арґументів.

Аргументи – це частина тексту, об’єднана мікротемою, окремим питанням , яке розглядатиметься ; це думка , яку треба довести; це теоретичні положення, абстрактні міркування. Граматично вона втілюється в зв’язку між реченнями.

На ваш розсуд пропонуємо алгоритм для формування аргументів:

** Уважно декілька раз перечитай сформульовану тезу.

** Зясуй , які думки можуть довести правдивість твоєї тези.

** Запиши їх.

**Перечитай написане , чи докази аргументують твою точку зору.

** Якщо тобі важко висловитись, згадай про обов’язкові вирази -штампи, потрібні для аргументації.

Як приклад наведу аргументи до деяких запропонованих тез.

Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…

Свою думку я можу аргументувати так. По-перше, здібність – це здатність робити щось найкраще. По –друге , людина , яка не знає сили своїх здібностей , може багато працювати над собою і досягти визнання.

Книжка – німий учитель.

Які ж аргументи можуть бути запропоновані на користь мого погляду стосовно ролі книжки у житті людини?! Наведу декілька , як на мій погляд, найпереконливіших. По-перше, книга цінувала здавна. До нас дійшло досить багато цінних книг, які переписували у монастирях ченцями. Ці творіння несуть до нс подих віків. По-друге , книга мовчить, але її безмовність може дати надзвичайно багато знань. По- третє, той , хто читає він пізнає світ , себе.

Кожен аргумент потрібно ілюструвати конкретними прикладами.

Приклади – це реальна дійсність. Далі я пропоную знову алгоритм дій :

** Перечитай зосереджено і вдумливо тезу і аргументи.

** Вибери приклади з літератури , історії чи власного життя.

** Приклади подавай стисло, не переказуючи змісту твору , не аналізуючи образи.

** Перевір , обрані тобою приклади стосуються тези і аргументів.

** При потребі пригадай мовні конструкції.

Один із них має бути наведений із художньої літератури (української , світової чи Біблії) чи мистецтва ( живопис , архітектура , скульптура, музика , кіно, театр ); другий – з історії, суспільного чи особистого життя.

Учні повинні пам’ятати , що пишуть твір на вільну тему , а не літературну, тож повинні стежити , щоб висловлення не обернулося на детальний аналіз твору чи характеристику образу. Якщо це один приклад , то буде тільки абзац , а ні в якому разі не сторінка. Звичайно , треба назвати автора , твір , проблему, образи. Якщо наводите приклад із мистецтва. Не забудьте зазначити назву картини, архітектурної пам’ятки , музичного чи драматичного твору.

Приклади з історії , власного чи суспільного життя повинні бути життєвими і правдивими. Для цього слід розповідати про конкретну людину , ситуацію чи подію, факт , указати своє ставлення до них і дати їм свою оцінку.

Тут потрібно застерегти від сплутування аргументів із прикладами. Щоб цього не сталося варто пам’ятати , що аргументи — міркування, а приклади – реальна дійсність чи факти.

Наведемо зразки використання прикладів.

Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…

Скарбниця нашої літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. У зв’язку з цим мені хочеться згадати твір Павла Загребельного «Я- Богдан». У ньому гетьман Війська Запорозького сповідується перед читачем. Звичайно . для нього життя було величезною грою і боротьбою, але і переможцем він не став, бо було Берестечко.

Факти з історії, що у більшості визначних діячів України життя було таким , з якого вони не виходили переможцями. Наприклад , для Роксолани життя було грою і боротьбою за виживання, та вона була переможеною, коли бачила , як її діти боролися за право керувати Османською імперією.

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий- зорі. Що кому?

О. Довженко

Майстри слова України залишили нам багато написаних творів, які порушують дану проблему. Мені хочеться згадати Ліну Костенко, яка у своїй творчості розв’язує проблему таланту і простої людини. Яскравим прикладом є Маруся Чурай – дівчина з легенди, головна героїня роману «Маруся Чурай». Вона була із тих , хто міг своїми піснями «виспівати душу», хто бачив , як світяться калюжі від зір , що сипалися з неба. Гриць Бобренко – це той , хто бачив тільки реальність, хто не мав розуміння краси.

Історія дає нам багато прикладів стосовно цього. Один із них це Петро Могила. Він зміг не тільки бути духовною людиною , а й писати твори, створити навчальний заклад , в якому і сьогодні престижно навчатися.

Останньою частиною твору є висновок.

Висновок підводить підсумки, узагальнює, завершує текст. У цій частині твору треба звернути увагу на найголовніше в темі, яку розкривали.

Заключна частина має:

  • бути короткою, але насиченою;
  • органічно поєднуватись з попередніми частинами висловленого.

У висновку може бути викладене особисте ставлення автору до твору до проблеми, про яку він пише. Закінчення має бути викладене коректно , без надмірного захоплення, мати чітко виражений зміст і повинно бути підготовлене матеріали двох частин

Висновок — це логічний підсумок, який повинен органічно випливати з аргументів і прикладів, тому він в деякій мірі може дублювати чи перефразовувати тезу.

Вимоги до висновку такі :

*** конкретність;

*** послідовність щодо попередніх міркувань;

*** логічний зв’язок з тезою.

Він може складатися із одного чи трьох речень.

Перед тим , як написати його. ще раз уважно прочитайте тезу , аргументи і приклади.

Для зразка висновку звернемося до попередніх тем.

Життя – це дорога до неба , нашої справжньої вітчизни?

Можна навести чимало аргументів і прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять , що на цій землі ми просто гості , а справжньою вітчизною для наших душ стане небо, і яке місце в ньому буде нам відведено залежить тільки від нас.

Книжка – німий учитель.

Логіка моїх міркувань мене підводить до висновку, що книга – незамінна річ у нашому житті. Нам треба пам’ятати , що вона нам порадить і навчить нас. Читайте книги – вам відкриється світ.
Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.

Звичайно, багато можна наводити прикладів, але всі вони підводять нас до висновку, що добро треба творити , не сподіваючись на вдячність, бо нам заповідав Бог. Не варто про це забувати, тоді кожен прожитий день буде немарним.

Типи закінчень твору:

*** висновок;

*** кінцівка-повтор;

*** цитата;

*** заклик;

*** риторичне запитання.

Тепер дамо детальну характеристику цих типів закінчень твору.

Висновок — найбільший характерний тип закінчення твору. Зазвичай ця частина твору починається вставними словами.

Спеціальні слова й вирази Отже, можна дійти висновку, що …

Підсумовуючи, можна зазначити….

Таким чином , можна зробити висновок, що …

Отже, бачимо, що …

На завершення свого роздуму підсумую: …

Зразки таких типів-закінчень ми наведемо на прикладі твору «Зцілює матінка-природа».

***Ми вважаємо , що докази наші вагомі і з вище сказаного випливає такий висновок , що зцілення дає нам природа. Вона посилає до нас своїх цілителів – рослин, які нам дають здоров‘я.

Кінцівка-повтор.

У кінці твору повторюється речення , з якого починався твір, що робить його підкреслено завершеним.

Початок.

Лікарські рослини — давні друзі людини. Використання людиною лікарських трав має багатовікову та складну історію. Деякі з них завдяки цілющим властивостям здобули повагу в народу, вони не забулися і сьогодні. Зцілення людини природою – важлива тема для нас, бо здоровя – це перш за все багатство…

Закінчення.

От і маєш. Лікарські рослини – давні друзі людини, їх застосування при лікуванні людини цілком виправдане і потрібне.

Цитата .

У цитаті має бути сконцентровано усе , що написав автор у творі.

«Лікар лікує хвороби , а зцілює людину природа…», — так говорить Наталя Земна. Цей вислів ми повинні памятати , щоб не тільки відпочивати на лоні природи , а й набиратися сил.

Заклик.

У закінченні звучить заклик.

*** Юні друзі! Про зцілення природою можна писати багато, а треба просто діяти. Давайте підемо до лісу, подихаємо чистим повітрям , помилуємося красою квітів, одержимо духовне очищення і будемо мати здорове тіло.

Риторичне запитання

Такі закінчення часто використовуються у творах.

Ми повинні йти до неї за зціленням , бо людина – це дитя природи і тільки мати, яка дала життя буде прагнути зберегти його цілим , неушкодженим . Хіба це не так? Невже буде хтось цьому заперечувати?!

Ми з вами пройшли всі етапи твору, які мають писати учні , що складатимуть ЗНО. Я хочу ще раз наголосити .

Пам’ятайте , що ваше висловлювання має стати цілим, у якому теза , аргументи й приклади до них послідовно та логічно поєднані, а завершенням стає висновок. Роботу виконайте грамотно, дотримуючись мовленнєвих і стилістичних помилок.

Якщо ви виконаєте всі рекомендації і поради, то успіх вам забезпечений.

НАПИШИ , ЩОБ ТЕБЕ ЗРОЗУМІЛИ…

( Твори та робочі матеріали до них)

Деякі зауваги

Власне висловлювання – це одне із завдань зовнішнього оцінювання знань. Звичайно , його написання вимагає від учня вміння узагальнювати ,образно відтворювати думки, логічно і послідовно викладати їх, дотримуючись вимог писемного мовлення.

Важливо при створенні висловлювання використовувати літературні та історичні факти, які були б доречні при висвітленні певної теми.

Готуючи учнів до написання власного висловлювання в форматі ЗНО, мені довелося стикнутися з проблемою , як наводити приклади з української літератури , щоб вони чітко підкреслювали думку, яку потрібно спростувати чи довести.

Нижче подаються теми і зразки виконання їх, цитати , вислови та тези.

Література

1. Л.Богданович Пробудження почуттів. – К.: Молодь, 1983 – 120с.

2.М.Вінграновський Вибрані твори. — К.: Дніпро , 2004 – 830с.

3.В.Войтко Етика сімейних відносин .- К.: Політвидав України, 1981.- 45с.

4.П.Воронько Повінь. — К.: Криниця, 2004.- 600с.

5.Ю. Вучков Мистецтво жити .- К., 1989.- 288с.

6. Готуємося до творчого завдання. Укл.Т.В.Щурова .- Харків, 2010.

7. Дітям про все на світі .Популярна енциклопедія. — Х.: Белар-книга. 2009.- 192с.

8. І.Калинець Поезії. — Львів : Піраміда, 2008.- 554с.

9.Л.Костенко Берестечко .- Львів: Каменяр, 2007.- 170с.

10.В.Кудін Мистецтво і духовний світ людини. — К., 1983.- 96с.

11.Л.Лисиченко, О.МаленкоУкраїнська мова. Практикум. 10-11 класи.-Харків: Основа, 2008.-303с.

12.Р.Лубківський Громове дерево .- К., 2006.- 524с.

13. М. Луків Мелодія для матері і коханої. — К.: Молодь , 1991- 191с.

14.О.Лупій Кольорами предків. – К.: Молодь, 1991- 201с.

15.Д.Луценко усе любовю зміряне до дна .- К.: Криниця , 2005- 606 с.

16.П.Мовчан Вибрані твори. Поезія. – К.: Просвіта , 2008. – 535с.

17.Наш перворозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті. Фотокнига. — К.: Спалах, 2004 – 178 с.

18.Б.Нечерда Вибрані твори .- Одеса: Маяк, 2004 – 605 с.

19.Б.Олійник таємна вечеря. Поезії 1989-2000.- К., 2000 – 142 с.

20.Л. Павленко Біла лілея .- К., 1986.- 285с.

21. Д.Павличко Вибрані твори. — К., 2008 — 605 с.

22.З. Петрасинський Пізнай себе. – К., 1989 — 190с.

23. Підготовка до ЗНО. Власне висловлювання.- К.: Шкільний світ , 2011.

24.Платон Діалоги . — Харків: Фоліо, 2008- 350с.

25.Л.Талалай Вибране .– К.: Дніпро , 2004- 450 с.

26.В.Тарасенко Тепло родинного вогнища. — К,: Політвидав України , 1984.- 83 с.

27.І.Томан Мистецтво говорити .- К.: Політвидав України, 1989.- 293с.

28. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів За ред.. С.Єрмоленко.- К., 2001.

29.Українські прислів’я та приказки. — К.: Дніпро, 1984.- 390с.

30.Усі крилаті вислови, прислів’я , приказки, загадки .- Харків: Торсінг , 2005 .- 319с

31.М.Хаткіна Веселі уроки кота Етикета .- Донецьк :»Бао», 2009 .- 516 с.

32.Г, Швець Як написати твір- роздум. Дивослово№2, 2012.- с.2-7.

33.Л.Шитова Сторонніх не може бути. — Дніпропетровськ :Промінь , 1974 .- 238с.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий