Атестаційна справа Лаборанта клінічної лабораторії Заліщицької цкрл мандзюк Галини Ярославівни -заліщики 2015- характеристика

Скачати 74.3 Kb.

Дата конвертації 17.04.2016 Розмір 74.3 Kb. Атестаційна справа

Лаборанта клінічної лабораторії Заліщицької ЦКРЛ

Мандзюк

Галини Ярославівни

-Заліщики 2015-

Характеристика

На клінічного лаборанта Заліщицької ЦКРЛ

Мандзюк Галину Ярославівну

Мандзюк Галина Ярославівна українка, закінчила Кам’янець-Подільське медичне училище 1996 році. Працює в заліщицькій ЦКРЛ з 1996 року по даний час

За час роботи проявила себе як освічений, кваліфікований лаборант, добросовісно відноситься до своїх обов’язків, користується заслуженим авторитетом серед колег по роботі. Володіє знаннями у своїй спеціальності і тими практичними навичками, яких вимагає робота. До роботи відноситься добросовісно, турботлива. Постійно підвищує свій професійний рівень шляхом виступу на лабораторних конференціях.

Характеристика обговорена на зборах трудового колективу протокол № 4 від 10.09.2015 р.

Адміністрація і профкомітет Заліщицької ЦКРЛ рекомендує Мандзюк Г.Я. для підтвердження їй вищої кваліфікаційної категорії.

Головний лікар_________________ Оскоріп В.М.

Зав. лабораторії_________________ Симотюк О.М.

Голова профкому________________ Козицький М.І.

«Затверджую»

Головний лікар Заліщицької ЦКРЛ

В.М.Оскоріп

Звіт

про професійну діяльність за 2012 – 2014 р.р.

лаборанта Заліщицької ЦКРЛ

Мандзюк

Галини Ярославівни

-Заліщики – 2015-

Р е ц е н з і я

на самозвіт лаборанта-клініка Заліщицької ЦКРЛ

Мандзюк Галини Ярославівни

Самозвіт надрукований грамотно, повністю відображений об’єм роботи.

Самостійне проведення необхідної кількості рекомендованих обстежень.

Щоденне ведення необхідної кількості документації.

Точне приготування необхідних реактивів.

В самозвіті відображено основні аспекти роботи лаборанта-клініка:

Організаційно-методична робота
Робота по підвищенню своєї кваліфікації
Самостійно-освітня робота

Із самозвіту і виконаної роботи можна зробити висновок, що лаборант-клінік Мандзюк Галина Ярославівна по рівню знань і об’єму роботи може бути рекомендована на підтвердження вищої кваліфікаційної категорії по спеціальності «Лабораторна справа»

Зав. лабораторією____________________ Симотюк О.М.

Заліщицька ЦКРЛ знаходиться в м. Заліщики

Тернопільської області

В лікарні є слідуючі відділення:

— дитяче відділення;

— реанімаційне відділення;

— хірургічне відділення;

— гінекологічне відділення;

— родильне відділення;

— неврологічне відділення;

— терапевтичне відділення;

— інфекційне відділення.

Проведено такі аналізи

№ п/п Обстеження Роки 2012 2013 2014 1. Всього обстежень

2. Загально-клінічних

3. Гематологічних

4. Біохімічних

Я, Мандзюк Галина Ярославівна, закінчила в 1996 році Кам’янець-Подільське медичне училище, фельшерсько-лабораторний відділ. Після закінчення медучилища була прийнята на роботу в Заліщицьку рай лікарню в 1996 р. на посаду клінічного лаборанта.

Виконую слідуючі аналізи:

Загальний аналіз крові (гемоглобін, еритроцити, кольоровий показник, лейкоцити, ШОЄ, лейкоцитарну формулу).
Гематоркіт.
Довготу кровотечі під час згортання.
Тромбоцити.
Загальний аналіз сечі (питому вагу, кількість, колір, прозорість, реакція, характер осаду, білок, цукор і мікроскопію).
Аналіз сечі на жовчні пігменти.
Аналіз сечі по Начипоренку.
Аналіз сечі по Зимницькому.
Аналіз спинно-мозкової рідини.

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз крові, один із важливих діагностичних методів дослідження. До складників його відносяться:

Визначення концентрації гемоглобіну;
Підрахунок кількості еретроцитів в одному літрі крові;
Визначення кольорового показника;
Підрахунок кількості лейкоцитів в одному літрі крові;
Підрахунок лейкоцитарної формули;
Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)

Допоміжними методами дослідження крові визначаються:

Тривалість кровотечі (по Дюке);
Час згортання крові (по Лі-Уайту);
Підрахунок кількості тромбоцитів;
Підрахунок кількості ретикулоцитів;
Гематокритна величина еритроцитів (загальний об’єм з уретро. в 1л. крові);
Резистентність еритроцитів (гіпертонічний розчин NaCl)
Ретракція кров’яного згустка

При взятті крові на клінічний аналіз потрібно дотримуватись деяких загально визначених правил: кров потрібно брати завжди в однакових умовах, бажано зранку натще або через годину після легкого сніданку. Емоційне, фізичне, температурне навантаження, почуття голоду, фізпроцедури, рентгенівське обстеження, теплові ванни, внуртім’язеві та внутрівенні введення медикаментів тощо – можуть викликати протягом доби різні морфологічні та біологічні зміни у складі крові, що призводять до помилок в аналізі.

При взятті перефиричної крові на загальний аналіз дотримуємось такого порядку: протираємо палець сумішшю етилового спирту з ефіром або самим етиловим спиртом. Переважно кров беремо з четвертого пальця лівої руки. Якщо це неможливо (обмороження рук, опіки, поранення, склеродерма тощо) кров беремо з мочки вуха або з великого пальця ноги. У немовлят – з великого пальця ноги або м’якоті п’яти.

Прокол робимо за допомогою голки скарифікатора або голки ланцета. Першу каплю крові обов’язково витираємо сухим ватним тампоном тому, що в ній багато лімфи. З другої краплі робимо мазки крові, тоді набираємо з капіляра кров визначити ШОЄ, гемоглобін, еритроцитів, лейкоцитів. Наприкінці взяття крові мазки не рекомендується робити тому, що кров погано поступає, палець потрібно тиснути, у зв’язку з тим на скельце попадає з кров’ю тканинна рідина – лімфа, що деформує клітини і порушує спів падання клітин. Не рекомендується брати кров після теплових процедур, масажу, важкої фізичної праці тощо. Повторні обстеження потрібно робити в один і той самий час, що і попередні тому, що протягом доби морфологічно склад крові коливається і результати будуть різними між собою, а це може призвести до помилкового діагнозу.

Гематологічне дослідження – гемограма – відображає з одної сторони силу патологічного прогресу, з другої – реактивну здатність кровотворної системи. Наприклад: макроцитоз фізіологічне явище в дітей віком до 2-ох місяців і як патологічне явище у дорослих при порушеннях гемо пластичної функції печінки, дефіциту вітаміну В12 або фолієвої кислоти, при злоякісних новоутворах.

Анізоцитоз, мікроцитоз – є проявом залізодефіцитних анемій.

Визначення концентрації гемоглобіну

Гемоглобін відноситься до групи хромопротеїдів. Це білок, який має в молекулах залізо. Він переносить кисень з легень в тканини і цим забезпечує енергетичні процеси в організмі.

Кількість гемоглобіну залежить від віку та статі.

В нормі гемоглобін у жінок – 116 – 140 г/л;

у чоловіків – 130 – 160 г/л.

У дітей гемоглобін нижчий, з досягненням 10 – річного віку гемоглобін зростає до норми дорослої людини.

В лабораторії поліклініки визначається гемоглобін на ФЕКУ – М (за методом Дервіза і Воробйова).

Клінічне значення концентрації гемоглобіну:

Низький гемоглобін (олігохромамія) спостерігається при анеміях різного походження (крововтрати,дефіцит вітаміну В12, дефіцит заліза, підвищений гемоліз еритроцитів);
Підвищена концентрація гемоглобіну (гіперхромія) зустрічається при еритремії, легенево-серцевій недостатності, при згущенні крові – блювоті, частому стільці, отруєнні тощо.

Еретроцити – червоні кров’яні тільця – без’ядерні клітини зеленувато-жовтого кольору. Тривалість життя еритроцитів 90 – 120 днів. Вони є носіями кисню і виконують харчову роль (живлять киснем тканини) і очисну (виводять вуглекислий газ).

Беремо еритроцити пробірочним методом за Ніколаєвим. Рахуємо за допомогою мікроскопа в камері Горяєва в п’ятьох великих квадратах по діагоналі і множимо на 10 тисяч. Кров для підрахунку кількості еритроцитів беремо з 0,9 % NaCl, у якому нейтралізуються лейкоцити. Можна визначити кількість еритроцитів за допомогою еритрогемометра, целоскопа, лічильника мікроелементів (Пікоксель).

У нормі (по Соколовій і Грибовій) еритроцити становлять:

У жінок – 3,70 – 4,70 х 1012 л;
У чоловіків – 4,00 – 5,10 х 1012 л.

Еритроцити за величиною розрізняють:

Мікроцити (малого розміру);
Нормоцити (діаметром до 8 мікронів);
Мікроцити (великі еритроцити).

Поява в крові різної величини еритроцитів – фнізоцитоз. Змінені форми еритроцитів (грушовидні, зірочки, гантелі та ін.) – пойкілоцитоз. Пойкілоцитоз, як правило, спостерігається при дегенеративних процесах у кровотворних органах. Гіпохромія – збільшення товщини еритроцитів (дефіцит вітаміну В12, фолієвої кислоти).

В еритроцитах зустрічаються різні включення:

Тільця Жоллі – залишки ядерної речовини;
Тільця Кебота – залишки ядерної оболонки;
Тільця Еріха – Гайне – включення в центрі еритроцита (при отруєнні нітробензолом і бертолетовою сіллю);
Крапчастість Шюфнера (при 3-денній малярії і т. д.).

Збільшення кількості еритроцитів має місце при поліцитемії і симптоматичних еритроцитах. У першому випадку – первинно підвищена функція кісткового мозку, у другому – компенсаційна реакція (при гіпоксії, клімат високо гір’я, розлади кровообігу і дихання).

Зменшення кількості еритроцитів – при пониженій еритрообласній функції кісткового мозку (гіпо- і апластичні процеси – лейкози, мієломна хвороба, метастази злоякісних пухлин і ін.). Може бути еритроцитопенія внаслідок посиленого розпаду еритроцитів (набуті і спадкові сімейні гемолітичні анемії, дефіцит заліза, вітаміну В12, крововтрати, нестача їжі, білка).

Кольоровий показник – це співвідношення між кількістю еритроцитів і гемоглобіном у крові. На практиці кольоровий показник визначаємо: кількість гемоглобіну множимо на три і ділимо на перші цифри еритроцитів.

У нормі кольоровий показник – 8,0 – 1,15%.

Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция