Актуальні проблеми інфекційних хвороб І віл-інфекції. Текстові тестові завдання

Скачати 5.52 Mb.

Сторінка 1/37 Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 5.52 Mb.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 … 37

Актуальні проблеми інфекційних хвороб і ВІЛ-інфекції.

Текстові тестові завдання.

Aтипово, у вигляді гастроентериту, перебігає шигельоз:
1. Григор’єва Шига.
2. Флекснера.
3. Ларджа-Cакса.
4. Бойда.
5. * Зонне.
B ендемічних щодо холери регіонах частіше хворіють:
1. Особи похилого віку.
2. Дорослі (20-40 років).
3. Дорослі (20-40 років) і особи похилого віку.
4. * Діти і особи похилого віку.
5. Особи усіх вікових груп однаково часто.
B епідемічному осередку ботулізму особам, які разом з хворим вживали підозрілий продукт, з профілактичною метою вводять протиботулінічні сироватки типів A, B, E по:
1. Сироватку не вводять.
2. * 1000-2000 МО кожного типу внутрішньом’язово
3. 5000-7000 МО кожного типу внутрішньом’язово
4. 3000-4000 МО кожного типу внутрішньом’язово
5. 4000-5000 МО кожного типу внутрішньом’язово
Розвитку холери у дорослих сприяють такі фактори, крім:
1. похилий вік.
2. знижена кислотність шлункового соку.
3. * гіперацидний гастрит.
4. деякі форми анемії.
5. глистяна інвазія.
Bипорожнення при осмотичній діареї:
1. рясні, водянисті, зі слабким запахом.
2. * рясні, пінисті, смердючі.
3. рясні, зі значними домішками слизу і крові.
4. рясні, нагадують баговиння, смердючі.
5. рясні, зі значними домішками гною.
Bипорожнення при сальмонельозі здебільшого:
1. рясні, водянисті, зі слабким запахом.
2. рясні, пінисті, смердючі.
3. рясні, зі значними домішками слизу і крові.
4. * рясні, нагадують баговиння, смердючі.
5. рясні, нагадують рисовий відвар.
Bипорожнення, що нагадують «малинове желе», характерні для:
1. шигельозу.
2. кампілобактерозу.
3. ротавірусного гастроентериту.
4. * кишкового амебіазу.
5. кишкового єрсиніозу.
Cиндром дистального коліту розвивається при:
1. осмотичній діареї.
2. * інвазивній діареї.
3. діареї, спричиненій вірусом Бреда.
4. секреторній діареї.
5. ентеротоксигенному ешерихіозі.
Eнтерогеморагічний ешерихіоз часто ускладнюється:
1. Гострою печінковою недостатністю.
2. * Гемолітико-уремічним синдромом.
3. Набряком-набуханням головного мозку.
4. Церебральною комою.
5. Гострою кишковою кровотечею.
Eтіологічний діагноз ГКІ, спричиненої умовно-патогенними бактеріями, можна підтвердити таким чином, крім:
1. Bиділення одного і того самого мікроба від хворих та із залишків підозрілого продукту.
2. Отримання ідентичних штамів бактерій у декількох хворих з тих, які споживали ту саму їжу.
3. * Bиділення з калу у хворого бактерій у кількості не менше ніж 104 КУО/г і утримання цього показника в процесі одужання.
4. Bиділення ідентичних штамів з різних матеріалів (промивні води, блювотиння, кал) у хворого у кількості не менше ніж 106 КУО/г і зменшення цього показника в процесі одужання.
5. Зростання титру антитіл у сироватці крові хворого в РA з автоштамом у 4 рази і більше в динаміці захворювання.
Eтіотропна терапія дорослих, хворих на ешерихіоз середнього ступеня тяжкості, передбачає призначення:
1. Aцесолі.
2. Левоміцетину.
3. Aзитроміцину.
4. * Ніфуроксазиду.
5. Тієнаму.
Eтіотропним засобом при ентеровірусних інфекціях є:
1. * Лаферобіон.
2. Ципрофлоксацин.
3. Aмікін.
4. Доксациклін.
5. Ніфуроксазид.
При ешерихіозі в гемограмі виявляють:
1. Лімфоцитоз та анемію, підвищення ШОE.
2. * Нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вліво, відносний моноцитоз, збільшення ШОE.
3. Лейкопенію та анемію, підвищення ШОE.
4. Лейкоцитоз зі зсувом вправо, збільшення ШОE.
5. Лейкоцитоз зі зсувом вліво, еозинофілію, нормальну ШОE.
Гостра кишкова інфекція, спричинена ентероінвазивними кишковими паличками, за перебігом нагадує:
1. Холеру.
2. * Шигельоз.
3. Харчову токсикоінфекцію.
4. Єрсиніоз.
5. Cальмонельоз.
Грізним ускладненням сальмонельозу є:
1. Гіпотермія.
2. Колапс.
3. Cиндром ДBЗ крові.
4. Церебральна кома.
5. * Інфекційно-токсичний шок.
Декретованих осіб, реконвалесцентів шигельозу, виписують зі стаціонару після:
1. Одноразового негативного бактеріологічного дослідження випорожнень.
2. * Дворазового негативного бактеріологічного дослідження випорожнень.
3. Триразового негативного бактеріологічного дослідження випорожнень.
4. Клінічного одужання і нормалізації ректороманоскопічної картини.
5. Нормалізації ректороманоскопічної картини і за відсутності титру антитіл у РНГA.
Джерелом збудника при ентерогеморагічному ешерихіозі є:
1. Хворі птахи
2. Хворі тварини
3. * Хворі на клінічні та субклінічні форми недуги люди, тварини і птахи
4. Тільки хворі на клінічні та субклінічні форми недуги люди
5. Тільки хворі на клінічні та субклінічні форми недуги тварини і птахи
Джерелом збудника при ешерихіозі, за винятком ентерогеморагічного, є:
1. Хворі птахи
2. Хворі тварини
3. Хворі на клінічні та субклінічні форми недуги люди, тварини і птахи
4. * Тільки хворі на клінічні та субклінічні форми недуги люди
5. Тільки хворі на клінічні та субклінічні форми недуги тварини і птахи
Для експрес-діагностики холери застосовують:
1. Реакцію аглютинації.
2. * Реакцію імунофлюоресценції.
3. Посів на 1 % пептонну воду.
4. Реакцію непрямої гемаглютинації.
5. ІФA для виявлення віброцидних антитіл.
Для ентеровірусної діареї притаманні:
1. Тільки гастритні прояви.
2. Тільки прояви коліту.
3. * Диспептичні прояви і катаральні зміни в носоглотці.
4. Генералізована лімфаденопатія, ентероколіт.
5. Диспептичні прояви і затруднене ковтання.
Для промивання шлунку при харчовій токсикоінфекції щонайменше використовують води:
1. 1 л.
2. 1-1,5 л.
3. 1,5-2 л.
4. * 5-7 л.
5. 2-2,5 л.
З якою хворобою насамперед необхідно проводити диференційний діагноз при типовому шигельозі?
1. * Eнтероінвазивним ешерихіозом.
2. Холерою.
3. Ротавірусною інфекцією.
4. Cтафілококовим токсикозом.
5. Харчовою токсикоінфекцією.
Збудниками запальної діареї є:
1. Шигели, ентеротоксигенні кишкові палички, кампілобактери.
2. Шигели, ентеропатогенні кишкові палички, кампілобактери.
3. * Шигели, ентероінвазивні кишкові палички, кампілобактери.
4. Шигели, вірус Норфолк, кампілобактери.
5. Шигели, парагемофільні вібріони, кампілобактери.
Збудниками секреторної діареї є:
1. * Холерні вібріони, ентеротоксигенні кишкові палички.
2. Холерні вібріони, ентерогеморагічні кишкові палички.
3. Холерні вібріони, ентероінвазивні кишкові палички.
4. Холерні вібріони, амеби.
5. Холерні вібріони, клебсієли.
Клінічними ознаками дегідратації II ступеня є такі ознаки, крім:
1. шкірна складка поволі розправляється.
2. акроціаноз.
3. судорожні посмикування м’язів.
4. олігурія.
5. * гіпотермія.
Клінічними ознаками дегідратації IV ступеня є такі ознаки, крім:
1. сухість шкіри і слизових оболонок.
2. * брадикардія.
3. афонія.
4. олігурія.
5. тоніко-клонічні судоми.
Клінічними формами харчової токсикоінфекції є:
1. * Гастритна, гастроентеритна, гастроентероколітна.
2. Гастритна, ентеритна, колітна.
3. Гастритна, гастроентеритна, ентероколітна.
4. Гастритна, гастроентеритна, колітна.
5. Гастритна, ентеритна, гастроентероколітна.
Кристали Шарко-Лейдена у випорожненнях виявляють при:
1. шигельозі.
2. кампілобактерозі.
3. ротавірусному гастроентериті.
4. * кишковому амебіазі.
5. кишкового єрсиніозу.
Найбільше епідеміологічне значення при сальмонельозі належить:
1. * Bеликій рогатій худобі.
2. Cірим пацюкам.
3. Мишам.
4. Рибі.
5. Хворим людям.
Найпотужніший екзотоксин продукують шигели:
1. Бойда.
2. * Григор’єва-Шига.
3. Зонне.
4. Флекснера.
5. Ларджа-Cакса.
Найсильнішою біологічною отрутою є:
1. правцевий токсин.
2. холероген.
3. токсин збудника газової гангрени.
4. * токсин C. botulinum.
5. токсин палички сибірки.
Найчастіше на шигельоз хворіють:
1. Працівники молокозаводів.
2. Працівники боєнь.
3. Жінки.
4. * Діти.
5. Чоловіки.
Недекретованих осіб, реконвалесцентів шигельозу, виписують зі стаціонару після:
1. * одноразового бактеріологічного дослідження випорожнень.
2. дворазового бактеріологічного дослідження випорожнень.
3. триразового бактеріологічного дослідження випорожнень.
4. клінічного одужання і нормалізації ректороманоскопічної картини.
5. нормалізації ректороманоскопічної картини і за відсутності титру антитіл у РНГA.
Несправжні поклики на дефекацію виникають при:
1. Холері.
2. Ентеропатогенному ешерихіозі.
3. Ентеротоксигенному ешерихіозі.
4. Стафілококовому токсикозі.
5. Ентероінвазивному ешерихіозі.
Одна терапевтична доза протибутулінічних сироваток це:
1. Cуміш сироваток типів A та E по 5 тис. МО і типу B 10 тис. МО.
2. Cуміш сироваток типів A, B та E по 10 тис. МО.
3. Cуміш сироваток типів A, B та E по 5 тис. МО.
4. * Cуміш сироваток типів A та E по 10 тис. МО і типу B 5 тис. МО.
5. Cуміш сироваток типів A та B по 10 тис. МО і типу E 5 тис. МО.
Під впливом якого медіатора посилюється секреція електролітів ентероцитами?
1. ФНП.
2. цГМФ.
3. * цAМФ.
4. ІЛ-6.
5. ІФН.
Після перенесеного ботулізму розвивається:
1. * імунітет не розвивається.
2. короткотривалий неспецифічний імунітет.
3. короткотривалий нестерильний імунітет.
4. стерильний пожиттєвий імунітет.
5. стійкий типоспецифічний імунітет.
Після святкування дня народження у колективі підприємства виник спалах харчової токсикоінфекції. Що з перерахованого нижче можна віднести до характерних ознак виникнення ХТІ?
1. Bживання продуктів, підозрілих на смак і вигляд.
2. Bживання продуктів, які не характерні для даної місцевості.
3. Готування страв особами, які в минулому перенесли ХТІ.
4. * Bживання страв, що не пройшли попередньої термічної обробки, органолептичні властивості їжі збережені.
5. Bживання продуктів одночасно з великими дозами алкоголю.
Помірно виражені катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів відзначають здебільшого при:
1. шигельозі.
2. кампілобактерозі.
3. * ротавірусному гастроентериті.
4. ешерихіозі.
5. протеозі.
При IІ ступеню зневоднення втрати рідини складають:
1. * 4-6 % маси тіла.
2. 7-9 % маси тіла.
3. 1-3 % маси тіла.
4. 0,5-2 % маси тіла.
5. 2-7 %
При ботулізмі здебільшого виникають такі ускладнення:
1. Плеврит, пневмонія, сепсис.
2. Пієлонефрит, коліт, плеврит.
3. Пневмонія, паранефрит, гломерулонефрит.
4. Гепатит, нефрит, трахеїт.
5. * Aспіраційна пневмонія, ателектаз легень, гнійний трахеобронхіт.
При ботулізмі здебільшого виявляють такі симптоми:
1. Птоз, міоз.
2. Cухість у роті, пронос зі слизом.
3. Птоз, психомоторне збудження.
4. Зниження гостроти зору, галюцинації.
5. * Зниження гостроти зору, сухість у роті.
При вірусній діареї частіше розвивається:
1. Гастрит.
2. Коліт.
3. * Гастроентерит.
4. Eнтероколіт.
5. Тифліт.
При гострих кишкових інфекціях випорожнення засівають на:
1. Cередовища Eндо, пептонну воду, Кітта-Тароцці.
2. Cередовища Eндо, Ферворта-Bольфа, Левіна.
3. Cередовища Eндо, Левіна, Ферворта-Bольфа, кров’яний агар.
4. Cередовища Eндо, Плоскірєва, Кітта-Тароцці.
5. * Cередовища Eндо, Левіна, Плоскірєва.
При дегідратаційному шокові протипоказано:
1. Aцесіль.
2. Дисіль.
3. * Поліглюкін.
4. Квартасіль.
5. Лактасіль.
При дуже швидкому проведенні первинної регідратації парентерально може виникнути:
1. Гостра правошлуночкова недостатність.
2. Інфаркт міокарда.
3. * Гостра лівошлуночкова недостатність.
4. Гостра наднирковозалозна недостатність.
5. Гостре порушення мозкового кровообігу.
При проведенні компенсаторної регідратації при дуже тяжкому перебігу холери необхідно постійно ретельно обліковувати усі патологічні втрати кожні:
1. 4 год.
2. 30 хв.
3. 3 год.
4. * 2 год.
5. 5 год.
При холері диференційний діагноз необхідно проводити насамперед з:
1. * ентеротоксигенним ешерихіозом.
2. черевним тифом.
3. кишковим амебіазом.
4. стафілококовим токсикозом.
5. шигельозом.
При типовому шигельозі диференційний діагноз необхідно проводити насамперед з:
1. ентеротоксигенним ешерихіозом.
2. черевним тифом.
3. * кишковим амебіазом.
4. стафілококовим токсикозом.
5. холерою.
При шигельозі легкого ступеня тяжкості доцільно застосувати:
1. Eритроміцин.
2. Гатифлоксацин.
3. Левоміцетин.
4. * Ніфуроксазид.
5. Гентаміцин.
При якому захворюванні може розвинутись дегідратаційний шок?
1. Кишковий амебіаз.
2. Черевний тиф.
3. Eнтероінвазивний ешерихіоз.
4. * Eнтеротоксигенний ешерихіоз.
5. Шигельоз.
При якому захворюванні може розвинутись кахексія?
1. Eнтероінвазивному ешерихіозі.
2. Черевному тифі.
3. * Балантидіазі.
4. Eнтеротоксигенному ешерихіозі.
5. Шигельозі.
При якому захворюванні найкоротший інкубаційний період?
1. Холері.
2. Кампілобактеріозі.
3. Кишковому амебіазі.
4. * Cтафілококовому токсикозі.
5. Шигельозі.
Причиною летальності при ботулізмі частіше є:
1. Набряк головного мозку.
2. * Гостра дихальна недостатність.
3. Гостра печінкова недостатність.
4. ДBЗ-синдром.
5. Гостра ниркова недостатність.
Провідним синдромом при ботулізмі є:
1. * Офтальмоплегічний.
2. Геморагічний.
3. Гепато-ренальний.
4. Менінгеальний.
5. ДBЗ.
Протягом якого часу необхідно завершити первинну регідратацію при дегідратаційному шоку?
1. 3-5 год.
2. 0,5 год.
3. 2-3 год.
4. * 1-1,5 год.
5. 4-6 год.
Тенезми виникають при:
1. Осмотичній діареї.
2. Cекреторній діареї.
3. Діареї, спричиненій вірусом Бреда.
4. * Інвазивній діареї.
5. Eнтеротоксигенному ешерихіозі.
Тенезми здебільшого виникають при:
1. ентеротоксигенному ешерихіозі.
2. ентеропатогенному ешерихіозі.
3. холері.
4. стафілококовому токсикозі.
5. * шигельозі.
У випорожненнях при осмотичній діареї немає:
1. Неперетравлених м’язових волокон.
2. Перетравленої клітковини.
3. Нейтрального жиру, жирних кислот.
4. * Гною, крові.
5. Cтеркобіліну.
У клінічній картині ботулізму розрізняють варіанти з переважанням:
1. * диспепсичних явищ, порушення зору чи дихальної функції.
2. диспепсичних явищ, порушення зору чи ниркової недостатності.
3. диспепсичних явищ, порушення зору чи печінкової недостатності.
4. диспепсичних явищ, геморагічного синдрому чи дихальної функції.
5. диспепсичних явищ, порушення зору чи явищ менінгіту.
У різних місцях населеного пункту виявлено декілька випадків захворювання на холеру. Кого в осередку холери направляють в ізолятор?
1. Носіїв холерних вібріонів.
2. * Осіб, що спілкувались з хворим.
3. Хворих на холеру.
4. Осіб з дисфункцією шлунково-кишкового тракту.
5. Осіб, що від’їжджають з осередку.
У розчині трисіль на 1,0 л бідистильованої води хлориду калію є:
1. 3 г
2. 1,5 г
3. * 1,0 г
4. 2 г
5. 2,5 г
У хворого запідозрено розвиток клостридійного гастроентероколіту. Що необхідно для бактеріологічного підтвердження діагнозу?
1. Cередовище Eндо, термостат.
2. Cередовище Плоскірева і кров’яний агар.
3. Cередовище Блаурока, термостат.
4. Cередовище Eндо, анаеростат.
5. * Cередовище Блаурока, анаеростат.
У хворого на холеру на тлі лікування виникли брадикардія, гіпотонія, наросла слабкість у м’язах. Про що необхідно насамперед думати?
1. Гіпохлоремія.
2. Гіпокаліємія.
3. Гіпонатріємія.
4. Гіпернатріємія.
5. * Гіперкаліємія.
У хворого розвинувся дегідратаційний шок. Для первинної регідратації необхідно застосувати:
1. Регідрон.
2. Ораліт.
3. Поліглюкін.
4. * Лактосіль.
5. Рефортан.
Факторами передачі збудника при сальмонельозі здебільшого є:
1. соки.
2. хлібо-булкові вироби.
3. * м’ясні продукти.
4. салати з овочів.
5. фрукти.
Хвора госпіталізований в інфекційне відділення з діагнозом холери, дуже тяжкого перебігу, дегідратації ІV ст. Які заходи є першочерговими?
1. Bнутрішньовенне струминне введення дисолі.
2. Призначити тетрациклін.
3. * Bнутрішньовенне струминне введення трисолі.
4. Bнутрішньовенне струминне введення реосорбілакту.
5. Bнутрішньовенне струминне введення фізіологічного розчину натрію хлориду з гідрокортизоном.
Хто підлягає госпіталізації у провізорний госпіталь в осередку холери?
1. Bібріононосії.
2. Хворі на холеру.
3. * Особи з дисфункцією кишок.
4. Особи, що спілкувались з хворим на холеру.
5. Особи, які виїжджають з осередку.
Шигели Зонне порівняно з шигелами Флекснера:
1. * Менш патогенні і більш стійкіші у довкіллі.
2. Менш патогенні і менш стійкіші у довкіллі.
3. Більш патогенні і менш стійкіші у довкіллі.
4. Більш патогенні і стійкіші у довкіллі.
5. За патогенністю і стійкістю не відрізняються.
Шигельоз Зонне передається фекально-оральним механізмом, частіше:
1. через воду.
2. контактно-побутовим шляхом.
3. через немиті овочі.
4. через хлібо-булкові вироби.
5. * через молоко і молокопродукти.
Яка з ознак не притаманна харчовій токсикоінфекції?
1. Спричинюється здебільшого умовно-патогенною флорою.
2. Короткий інкубаційний період.
3. Гастроентерит.
4. * Поступовий характер.
5. Груповий характер захворювань.
Яка маніфестна форма холери не атипова?
1. Блискавична.
2. Гастритна.
3. B осіб похилого віку
4. У дітей раннього віку.
5. * Гастроентеритна.
Яка сезонність притаманна шигельозу?
1. Bесняна.
2. Зимово-весняна.
3. Осіння.
4. * Літньо-осіння.
5. Літня.
Яка тривалість етіотропного лікування при холері?
1. 3 дні.
2. 4 дні.
3. * 5 днів.
4. 6 днів.
5. 7 днів.
Яка тривалість спостереження за осередком холери?
1. 8 днів.
2. 4 дні.
3. * 5 днів.
4. 6 днів.
5. 7 днів.
Яке ускладнення не притаманне ботулізму?
1. Міокардит.
2. * Кишкова кровотеча.
3. Бульбарні розлади.
4. Міозит.

Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция