Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне

Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне

Скачати 1.66 Mb.

Сторінка 1/9 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 1.66 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Рекомендовано до застосування інформаційним листом Президії ВГО «Українська Академія Дерматовенерології» №2030/018 від 27.05.2013

Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне

Код МКХ-10: L70 – Акне (вугрі)

Київ 2013

Зміст:

I. Строки дії та практичні аспекти використання клінічних настанов

ІІ. Робоча група клінічних настанов

ІІІ. Аналіз проблеми та актуальність клінічних настанов

Аналіз проблеми акне та актуальність даних клінічних настанов

Цільові категорії спеціалістів та фахівців, які можуть використовувати ці клінічні настанови

Цільові категорії пацієнтів, які можуть використовувати ці клінічні настанови

Методологія та синтез даних

Шкала градації доказів та сили рекомендацій

Особливості оцінки результатів лікування акне

ІV. Діагностика та оцінка тяжкості перебігу акне

Визначення

Етіопатогенетичні форми акне

Патогенез акне

Алгоритм діагностики акне

Визначення тяжкості перебігу акне

Оцінка гормональних факторів

Оцінка медикаментозних факторів

Значення бактеріологічних факторів

Оцінка впливу акне на якість життя пацієнтів

Диференційний діагноз

V. Лікування акне

Лікувальний режим та догляд за шкірою

Лікувальний режим

Догляд за шкірою

Місцеве медикаментозне лікування

Топічні ретиноїди

Топічні антибіотики

Топічні антисептики – бензоїлу пероксид та азелаїнова кислота

Бензоїлу пероксид

Азелаїнова кислота

Саліцилова кислота

Інші топічні засоби (монокомпонентні)

Механізми патогенезу акне і монокомпонентні засоби місцевої медикаментозної терапії (резюме)

Фіксовані комбінації топічних антибіотиків з бензоїлу пероксидом

Фіксовані комбінації топічних ретиноїдів з антибіотиками та ВРО

Фіксовані комбінації антибіотиків з іншими топічними засобами

Системне медикаментозне лікування

Ізотретиноїн

Системні антибіотики

Гормональна терапія

Антиандрогени

Прогестини в складі естроген-прогестинових комбінацій (комбіновані пероральні контрацептиви)

Спіронолактон

Глюкокортикостероїди

Фізіотерапевтичне, хірургічне лікування акне і постакне-рубців та косметологічна реабілітація

Механічна комедоноекстракція

Кріотерапія

Термодеструкція і аспірація кист/вузлів

Хімічний пілінг

Фототерапія

Лазеротерапія

Хірургічне лікування постакне-рубців

Дермабразія та мікродермабразія

Голкова ексцизія, елевація та субцизія

Філери

Додаткові методи лікування келоїдних та гіпертрофічних рубців

Додаткове та альтернативне лікування

Фітотерапія

Психотерапія та гіпноз

Навчання пацієнтів

VI. Інформаційні джерела та контакти

Інформаційні джерела

Контакти

VII. Матеріал для пацієнтів. Навчальні програми для пацієнтів та їх близьких

Уніфікована інформація для пацієнтів щодо акне (вугрової хвороби)

Приклад інформації для пацієнтів молодого віку на інтерактивному інтернет-порталі (тематичне наповнення за розділами)

Інструкції для осіб, які проводять навчання пацієнтів

VIII. Література

Прототипи

Первинні бібліографічні джерела

IX. Додатки

Додаток 1

Лікарські засоби різних фармакотерапевтичних груп, які можуть бути причиною акне

Додаток 2

Таблиця узагальнення відбору даних за ключовими клінічними питаннями

X. Умовні скорочення

I. Строки дії та практичні аспекти використання клінічних настанов

Cтрок дії цих КН закінчується 31.12.2015 р. До цього часу всі положення цих настанов мають бути переглянуті із внесенням відповідних змін та доповнень. За результатами перегляду має бути підготовлена нова редакція цього документу.

ІІ. Робоча група клінічних настанов

Робоча група клінічних настанов (в алфавітному порядку):

а/п П.І.Б., науковий ступінь, посада 1 Болотна Людмила Анатоліївна, д.мед.н., професор, зав. кафедрою дерматовенерології ХМАПО, м.Харків 2 Волкославська Валентина Миколаївна, д.мед.н., завідуюча відділом науково-аналітичної роботи в дерматології та венерології ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України», м.Харків 3 Губко Людмила Михайловна – к.мед.н., лікар дитячий дерматовенеролог консультативної коліклініки Національної спеціалізованої дитячої клінічної лікарні ОХМАТДИТ, м.Київ 4 Денисенко Ольга Іванівна – д.мед.н., завідуюча кафедри шкірних та венеричних захворювань з курсом туберкульозу Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці 5 Калюжна Лідія Денисівна – д.мед.н., професор, зав. кафедрою дерматовенерології НМАПО ім.П.Л.Шупика МОЗ України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Дерматовенерологія дитяча», голова робочої групи, м.Київ 6 Кутасевич Яніна Францівна, д.мед.н., професор, директор ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України», м.Харків 7 Літус Олександр Іванович, д.мед.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за фахом «Дерматовенерологія», професор кафедри дерматовенерології НМАПО ім.П.Л.Шупика МОЗ України, м.Київ 8 Маштакова Ірина Олексіївна, к.мед.н., ст.н.с. відділу дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань шкіри ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України», м.Харків 9 Охотнікова Олена Миколаївна, д.мед.н., професор, завідуюча кафедрою педіатрії №1 НМАПО ім.П.Л.Шупика, м.Київ 10 Проценко Тетяна Віталіївна, д.мед.н., професор, завідуюча кафедри дерматовенерології і косметології Донецького національного медичного університету ім. О.М.Горького, м.Донецьк 11 Радіонов Володимир Григорович, д.мед.н., професор, завідувач кафедри шкірних і венеричних захворювань Луганського державного медичного університету, головний лікар Луганського обласного шкірно-внерологічного диспансеру, м.Луганськ 12 Степаненко Віктор Іванович, д.мед.н., професор, завідувач кафедри дерматовенерології Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця, Президент Асоціації дерматовенерологів та косметологів України, м.Київ 13 Татарчук Тетяна Феофанівна, д.мед.н., професор, член-кореспондент НАМН України, заступник директора, завідуюча відділу ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Дитяча та підліткова гінекологія», м.Київ 14 Турик Ніна Василівна, головний лікар Київської міської шкірно-венерологічної лікарні, головний позаштатний спеціаліст КМДА за спеціальністю «Дерматовенерологія дитяча», м.Київ

Експерти з методології

а/п П.І.Б., науковий ступінь, посада 1 Слабкий Геннадій Олексійович, д.мед.н., професор кафедри організації вищої медичної освіти та управління охороною здоров’я Донецького Національного медичного університету ім. О.М.Горького, м.Донецьк 2 Степаненко Алла Василівна – д.мед.н., професор, радник Міністра охорони здоров’я України, провідний консультант ДП «Державний експертний центр», м.Київ 3 Ярош Наталія Петрівна – д.держ.упр., к.мед.н., завідувачка відділу наукових розробок стандартизації в охороні здоров’я ДУ «Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України», м.Київ

Рецензенти

а/п П.І.Б., науковий ступінь, посада 1 Вдовиченко Юрій Петрович – д.мед.н., проф.,перший проректор НМАПО ім.Шупика, член-кореспондент НАМН України, Заслужений лікар України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології 2 Бекетова Галина Володимирівна – д.мед.н., проф., завідуюча кафедрою дитячих та підліткових захворювань НМАПО ім.Шупика 3 Свирид Сергій Григорович – д.мед.н., проф., професор кафедри дерматовенерології НМУ ім.О.О.Богомольця

ІІІ. Аналіз проблеми та актуальність клінічних настанов

Коментар робочої групи: Членами робочої групи запропоновано використовувати термін «Акне», відповідно до визначень в міжнародних настановах, методичних рекомендаціях та керівництвах різних років (проф. Літус О.І., проф. Радіонов В.Г., проф.Калюжна Л.Д,, проф.Кутасевич Я.Ф., проф. Проценко Т.В., проф. Степаненко В.І.). У зв’язку з відсутністю точної статистики, а наявністю лише експертних оцінок щодо захворюваності на акне та поширеності цієї патології в Україні, члени робочої групи погодили формулювання «Акне та акнеформні дерматози посідають одне з перших місць в структурі всіх уражень шкіри та підшкірної клітковини»

Членами робочої групи в ході другого засідання 03.12.2010 р. було зокцентовано увагу на таких проблемах, як поширеність лікування засобами з недостатньо доведеним або зі слабковираженим впливом на окремі патогенетичні ланки, а також надмірне застосування методів немедикаментозної терапії та апаратної косметології зі слабкою доказовою базою. Запропоновано представити коротке посилання на класифікацію акне за МКБ Х перегляду (проф. Радіонов В.Г., д.мед.н. Волкославська В.М.). Окремі положення цього розділу пройшли стилістичне редагування (проф. Болотна Л.А., д.мед.н., Денисенко).

Аналіз проблеми акне та актуальність даних клінічних настанов

Акне (синонім: вугрова хвороба) – це хронічне мультифакторіальне захворювання апарату сальних залоз, що маніфестує переважно в пубертатному віці і характеризується гіперпродукцією шкірного сала, порушенням процесів фолікулярної кератинізації, колонізацією Propionibacterium acnes та запаленням [1,12,19,25,70,82,296].

Акне – одне з найбільш розповсюджених захворювань людства. За різними даними, близько 70-95% представників людської популяції хоча б раз у житті мали епізод акне. Зазвичай такі епізоди трапляються у підлітковому віці і тривають в середньому 4-5 років. У окремих випадках епізоди захворювання тривають до 10-12, а іноді – і до 50 років, переходячи з підліткового та юнацького в зрілий вік, супроводжуючись вираженим запаленням, утворенням кист та вузлів і наслідками у вигляді рубцювання [4,42,71,126,158,250,251].

Відповідно до Міжнародної Класифікації Хвороб десятого перегляду (МКХ-10), група акне (L70) відноситься до патології придатків шкіри; до неї входять декілька підгруп: acne vulgaris (вугрі звичайні, L70,0), вугрі коглобатні (L70,1), вугрі віспоподібні (L70,2), вугрі тропічні (L70,3), дитячі вугрі (L70,4), екскорійовані вугрі (acne excoree, L70,5), інші вугрі (L70,8), вугрі неуточнені (L70,9) [326]. В Україні статистичного обліку за цими категоріями не здійснюється. Акне входить до великої категорії інфекцій шкіри та підшкірної клітковини, захворюваність на які в 2009 році становила 1 389,7 на 100 000 населення. На думку експертів, акне та акнеформні дерматози посідають одне з перших місць в структурі всіх уражень шкіри та підшкірної клітковини [11,13,15,80,92,178,274,285].

Вплив акне на якість життя пацієнтів включає в себе фізичну, емоційну та соціальну складові. На відміну від багатьох соматичних захворювань, що чинять виражений негативний вплив на фізичну складову якості життя пацієнтів (бронхіальна астма, ревматоїдний артрит, ішемічна хвороба серця), акне при відносно незначних змінах фізичного стану суттєво погіршує емоційну та соціальну складові якості життя, особливо серед підлітків та молоді [29,90,99,197,279]. Це нерідко стає причиною депресій, дисморфофобії, а в окремих випадках – і суїцидальних спроб. З цієї причини ступінь негативного впливу акне на якість життя часто не корелює з об’єктивним станом пацієнтів, а для оцінки ступеня тяжкості акне використовується не тільки об’єктивний аналіз кількості та поліморфізму запальних/незапальних елементів, але й опитувальники [22,128,143,169,179,211,217].

Останній звіт експертів Глобального Альянсу з покращення наслідків акне підкреслює важливість розгляду акне як хронічного захворювання, яке чинить серйозний вплив на якість життя пацієнтів і потребує активних терапевтичних підходів [122,296]. На думку експертів, не існує жодного випадку акне, коли можна виправдати виникнення постакне-рубців, що може бути обумовлене пізнім звертанням пацієнтів, неналежним доглядом за шкірою або неналежним лікуванням акне на різних етапах [179]. У кожному конкретному випадку мають бути застосовані методи/засоби із доведеною ефективністю, а лікування повинно контролюватись кваліфікованим спеціалістом.

В Україні довгий час перелік лікарських засобів та методів для лікування акне був невеликим. В той же час, широко застосовувались засоби космецевтики, роль та місце яких в лікуванні акне нерідко перебільшувалась. Поняття «лікування акне» та «догляд за шкірою при акне» часто змішуються, причому не тільки пацієнтами, але і фахівцями. Найбільшої поширеності набули засоби з недостатньо доведеним або зі слабковираженим впливом на окремі патогенетичні ланки. Характерним є надмірне застосування методів немедикаментозної терапії та апаратної косметології зі слабкою доказовою базою. З іншого боку, пацієнти мають низьку обізнаність щодо такого розповсюдженого захворювання, яким є акне, і не звертаються до лікаря навіть у разі тяжкого та розповсюдженого процесу на шкірі [23,24,219].

Ще однією проблемою в лікуванні пацієнтів було широке застосування монокомпонентних топічних антибіотиків, що призвело до зростання рівня резистентності Propionibacterium acnes та інших мікроорганізмів [28,85,95,189,260-262]. Мікробна резистентність, в свою чергу, є основною причиною клінічної неефективності антибіотикотерапії при лікуванні акне [93,206,220].

Зазначене вище потребувало критичної оцінки всіх існуючих підходів до діагностики та лікування акне, засобів та методів, які використовувались і використовуються в Україні. Така оцінка, що проводилась українськими експертами за уніфікованою методикою, затвердженою МОЗ України, потребувала ретельного аналізу клінічних рекомендацій міжнародного та національного рівнів, а також адаптації останніх за методикою AGREE. Результатом такої роботи стала розробка цих клінічних настанов.

Впровадження КН з діагностики, профілактики та лікування акне дозволить ввести в практику охорони здоров’я України доказові підходи ведення пацієнтів, які страждають на цю патологію. Ці настанови мають стати основою для розробки та впровадження уніфікованих та локальних протоколів медичної допомоги.

Коментар робочої групи: Членами робочої групи було прийняте колегіальне рішення щодо адаптації єдиних КН з діагностики та лікування акне як серед дітей, так і серед дорослих з наступних причин:

• неподільність етіопатогенетичних, епідеміологічних, діагностичних, лікувальних та профілактичних аспектів акне у віковому розрізі;

• наявність загальних медико-технологічних документів (КР)-першоджерел міжнародного та національного рівнів з діагностики та лікування акне серед дітей та дорослих без вікової диференціації;

• важливість системного підходу та принципу міждисциплінарності при адаптації та виданні українських КР.

Медико-технологічні документи наступного рівня (уніфікований та локальний протоколи медичної допомоги) мають бути розроблені з віковою диференціацією.

Цільові категорії спеціалістів та фахівців, які можуть використовувати ці клінічні настанови

Коментар робочої групи: Список цільових категорій спеціалістів, які можуть використовувати КН, був впорядкований (за важливістю), вилучені категорії категорії провізорів та фармацевтів, лікарів лабораторної діагностики. В п.1 (категорія лікарів-дерматовенерологів) з огляду на звертання пацієнтів до косметологічних закладів, де працюють лікарі-дерматовенерологи, запропоновано додати фразу: «….у тому числі які займаються косметологічною практикою» (проф.Калюжна Л.Д., проф.Літус О.І., проф.Радіонов В.Г.).

  1. Лікарі-дерматовенерологи, у тому числі які займаються косметологічною практикою
  2. Лікарі дитячі дерматовенерологи
  3. Лікарі-педіатри
  4. Лікарі загальної практики-сімейної медицини
  5. Лікарі-акушери-гінекологи
  6. Лікарі дитячі акушери-гінекологи
  7. Лікарі-ендокринологи
  8. Медичні психологи
  9. Психотерапевти
  10. Організатори охорони здоров’я

Цільові категорії пацієнтів, які можуть використовувати ці клінічні настанови

  1. Пацієнти, які страждають на акне
  2. Члени родин, близькі родичі пацієнтів, які страждають на акне, персонал спеціалізованих дитячих закладів та педагогічні працівники

Методологія та синтез даних

Для адаптації та формулювання основних положень цих клінічних настанов були використані прототипи та першоджерела, присвячені питанням діагностики та лікування акне. В ролі прототипів виступали клінічні настанови міжнародного та національного рівнів (представлені нижче в підрозділі «синтез даних»).

Коментар робочої групи: З боку членів робочої групи (проф. Калюжна Л.Д., д.мед.н. Волкославська В.М, проф. Кутасевич Я.Ф., проф. Радіонов В.Г., к.мед.н. Маштакова І.О., к.мед.н. Губко Л.М., Турик Н.В.) було висловлене побажання щодо врахування положень протоколів діагностики, профілактики та лікування акне, затверджених Наказами МОЗ України від 08.05.2009 р. №312 та від 07.06.2004 р. №286 «Про удосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню України», методичних рекомендацій та алгоритмів, які хоч і не відповідають вимогам «Уніфікованої методики…», але містять напрацьований досвід українських лікарів з ведення пацієнтів, які страждають на акне, думку експертів та результати клінічних досліджень окремих лікарських засобів та режимів. Також, до уваги взяті наробки акушерсько-гінекологічної служби України (проф.Татарчук Т.Ф.).

Після подання головою робочої групи заявки щодо адаптації цих клінічних настанов, затвердження складу робочої групи, членами робочої групи на первинній нараді 20.07.2010 р. було визначено коло ключових клінічних питань для висвітлення в цій настанові, а саме:

  1. Патогенез акне. Етіопатогенетичні форми акне
  2. Алгоритм діагностики акне
  3. Визначення тяжкості перебігу акне
  4. Оцінка ролі різних факторів в розвитку акне: гормональних, медикаментозних та бактеріологічних факторів
  5. Оцінка впливу акне на якість життя пацієнтів
  6. Диференційний діагноз акне
  7. Лікувальний режим та догляд за шкірою
  8. Місцеве медикаментозне лікування акне. Монокомпонентні ретиноїди
  9. Місцеве медикаментозне лікування акне. Монокомпонентні антибіотики
  10. Місцеве медикаментозне лікування акне. Монокомпонентні антисептики – бензоїл пероксид (ВРО) та азелаїнова кислота
  11. Місцеве медикаментозне лікування акне. Саліцилова кислота
  12. Інші топічні засоби (монокомпонентині)
  13. Механізми патогенезу акне і монокомпонентні засоби місцевої медикаментозної терапії: точки прикладання
  14. Фіксовані комбінації топічних антибіотиків з бензоїл пероксидом (ВРО)
  15. Фіксовані комбінації ретиноїдів з антибіотиками та бензоїл пероксидом (ВРО)
  16. Фіксовані комбінації антибіотиків з іншими топічними засобами
  17. Системне медикаментозне лікування акне. Ізотретиноїн
  18. Системне медикаментозне лікування акне. Антибіотики
  19. Системне медикаментозне лікування акне. Гормональна терапія
  20. Фізіотерапевтичне лікування акне і постакне-рубців (механічна комедоноекстракція, кріодеструкція, термодеструкція, аспірація кист/вузлів, хімічний пілінг, фототерапія, лазеротерапія)
  21. Хірургічне лікування постакне-рубців
  22. Філери. Додаткові методи лікування келоїдних та гіпертрофічних рубців
  23. Додаткове та альтернативне лікування акне. Фітотерапія
  24. Додаткове та альтернативне лікування акне. Психотерапія та гіпноз
  25. Додаткове та альтернативне лікування акне. Навчання пацієнта
  26. Рекомендації для пацієнтів та членів їх родин, організація навчання

Таблиця узагальнення відбору даних за ключовими клінічними питаннями наведена в додатку 2. Окрім цього, члени робочої групи вважають за потрібне додати загальну групу першоджерел та групу першоджерел, які визначають актуальність проблеми акне (див. додаток 2).

Зазначені клінічні питання визначили параметри пошуку первинних даних, що їх висвітлюють. Пошук (первинний скринінг) прототипів та першоджерел (мета-аналізи, систематичні огляди, результати рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень, обсерваційних, епідеміологічних, тощо) проводився в міжнародних онлайн-базах за критеріями включення, серед яких, окрім висвітлення зазначених вище питань, були висвітлення аспектів акне серед різних вікових категорій дітей, підлітків і дорослих, достовірність результатів та висновків, відповідність методологічним критеріям проведення клінічних досліджень, застосовність одержаних висновків та рекомендацій в системі охорони здоров’я України, спрямованість не тільки на лікарів-дерматовенерологів, але і на лікарів інших спеціальностей, передусім лікарів загальної практики. Критеріями виключення знайдених в ході пошуку матеріалів були невідповідність поставленим ключовим клінічним питанням, невідповідність методологічним критеріям клінічних досліджень (критерії GCP, належна статистична обробка з визначенням достовірності одержаних результатів), для міжнародних клінічних настанов – видання, яким більше 10 років (опубліковані до 2000 року), незастосовність представлених медичних технологій в Україні.

Прототипи міжнародних та Національних клінічних настанов, а також першоджерела, були відібрані у період з 12.08.2010 по 11.09.2010 з наступних електронних ресурсів:

  • The National library of medicine (USA): http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed
  • Institute for Clinical Systems Improvement (ICSI): http://www.isci.org/
  • The Science Directory (Elsevier, UK): http://www.sciencedirect.com/
  • Scottish Intercollegiate Guidelines Network – SIGN (Scotland, UK): http://www.sign.ac.uk/guidelines/
  • National Institute for Health and Clinical Excellence (UK): http://www.nice.org.uk/
  • e-Guidelines (UK): http://www.eguidelines.co.uk/
  • Medscape: http://www.medscape.com/

Пошук окремих даних в інтернеті здійснювався за допомогою пошукових систем www.google.com та www.google.com.ua. Вітчизняні медико-технологічні документи (методичні рекомендації, систематичні огляди, протоколи та алгоритми надання дерматовенерологічної допомоги, окремі публікації, тощо) що були підготовлені в Україні протягом 1991-2010 рр., були надалі відділом науково-аналітичної роботи в дерматології і венерології ДУ «Інститут дерматовенерології АМН України» (д.мед.н. Волкославська В.М.), науковою бібліотекою ДУ «Інститут дерматовенерології АМН України», а також Національною Науковою Медичною Бібліотекою України (каталоги: http://www.library.gov.ua/html/eaoaeia.html).

Аналіз раніше підготовлених (до 2009 року) медико-технологічних документів, які розроблялись в різні роки і не відповідають вимогам «Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини» був також здійснений за допомогою вітчизняного електронного ресурсу медичних стандартів (розділ «Дерматовенерологія»): http://medstandart.net/byspec/17/page/3.

Після проведеного первинного скринінгу інформаційних джерел три члени робочої групи провели їх вторинний скринінг та оцінку міжнародних та національних клінічних настанов-прототипів відповідно до міжнародного опитувальника AGREE (Appraisal Guidelines Research and Evaluation: http://www.agreecollaboration.org/translations/index.php?lang=ru – опитувальник з експертизи та атестації керівництв). Кожен з експертів проводив незалежну від колег оцінку за шістьма розділами опитувальника, які відображали їх думку щодо сфери застосування та цілей відібраних настанов, участі зацікавлених сторін у створенні настанов, сумлінності розробки настанов, зрозумілості їх викладення і форми представлення, можливостей впровадження в практику охорони здоров’я, а також незалежності розробників. Кожен з розділів за AGREE характеризувався усередненим відсотком, величина якого відображала позитивне ставлення членів робочої групи до визначених параметрів клінічної настанови.

При аналізі результатів оцінки за AGREE відібраних в ході скринінгу клнінічних настанов до уваги були взяті:

  1. Усереднений відсоток по кожному з шести розділів опитувальника, який за рішенням членів робочої групи не повинен бути меншим 50% (більший відсоток свідчить про більш позитивну оцінку, менший – про більш негативну оцінку). При цьому члени робочої групи, відповідно до інструкцій щодо застосування опитувальника, розуміли умовність подібного поділу;
  2. Загальні коментарі членів робочої групи стосовно оцінюваних клінічних настанов, відображені в графах «Коментарі» розділів опитувальника AGREE;
  3. Узгодженість думок членів робочої групи стосовно оцінюваних клінічних настанов. У разі, якщо думки експертів кардинально розходилися, клінічна настанова була обговорена із залученням всієї робочої групи, після чого приймалось рішення щодо остаточного відбору настанови для процесу адаптації, або її остаточного виключення.

При експертизі не вдалося досягти єдиної думки членів робочої групи стосовно доцільності використання в якості прототипів двох клінічних настанов національного та міжнародного рівня: відповідно Національних КН з лікування акне Німецької Асоціації Наукових медичних товариств та Німецького Товариства Дерматологів (Leitlinien der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft (DDG) und Berufsverband der Deutschen Dermatologen (BVDD) Behandlung der Akne (Title screen: http://www.uni-duesseldorf.de/AWMF/ll/013-017.htm), та другого (2003) видання Європейського керівництва з лікування дерматологічних захворювань (Katsambas AD, Lotti TM (Eds.). European Handbook of Dermatological Treatments/ Second edition/ Springer 2003), які надалі були відхилені. Основними причинами відхилення зазначених настанов були наступні: по-перше, ці настанови за формою не відповідали встановленим вимогам викладення положень клінічних настанов, по-друге, вони не відповідали поставленим ключовим клінічним питанням і, по-третє, відповідно до інформації, яка стала відомою напочатку вересня 2010 року, ці настанови були покладені в основу при розробці нових Європейських рекомендацій з лікування акне (19th EADV Congress, Gotenborg, Sweden, 6-10 Oct 2010). 25 жовтня 2011 року були оприлюднені Європейскі рекомендації з лікування акне (European Dermatology Forum), положення яких були використані в ході адаптації українських настанов, за згодою всіх членів робочої групи.

В табл.1 представлений перелік остаточно відібраних прототипів для адаптації даних клінічних настанов, усереднений відсоток оцінки по кожному з шести розділів опитувальника AGREE. а також висновки та коментарі членів робочої групи щодо відібраної настанови.

Таблиця 1

  1   2   3   4   5   6   7   8   9
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий