Скачати 74.13 Kb.
- Здоров’язберігаючі технології.
Сучасна освіта характеризується широким впровадженням технологічного підходу. І це є об’єктивним процесом, новим етапом в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.
Поняття «технологія» в педагогіку прийшло з виробництва, де визначається як сукупність різних елементів, зокрема прийомів, операцій, дій, процесів та їхню послідовність, тобто це своєрідна майстерність людини. Таким чином «технологія» виступає як алгоритм за допомогою якого отримується запланований результат.
У кінці 70-их роках минулого століття збільшується увага до педагогічної технології і на Україні. Однак і на сьогодні стосовно поняття «педагогічна технологія» єдиної думки науковців поки що не існує. У науковій літературі зустрічається понад 300 тлумачень цього поняття в залежності від того як автор уявляє собі структуру й складові освітнього технологічного процесу. Але їх об’єднує те, що всі автори єдині у визначенні мети педагогічної технології – це підвищення ефективності навчально-виховного процесу і гарантування досягнення учнями запланованих результатів навчання.
За визначенням ЮНЕСКО, педагогічна технологія – це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти.
Будь яка педагогічна технологія має відповідати основним критеріям технологічності: концептуальності, системності, керованості, ефективності, відтворюваності.
Однак, необхідно розуміння, що нова якість освіти, яка забезпечила б розвиток сучасного суспільства, може бути досягнута лише при створенні певних умов організації такого навчально-виховного процесу, який не зашкодить здоров’ю дітей та молоді і буде спрямований на збереження, зміцнення і формування здоров’я учасників навчально-виховного процесу. А це вимагає від педагогів застосування своєрідних підходів в освіті і виховання на основі здоров’язбереження.
Відповідно до «Словника основних термінів і понять з превентивного виховання» наведемо такі поняття технологій (2007 р.):
– технології педагогічні – комплексний, інтегрований процес, який включає людей, ідеї, засоби і методи організації діяльності для реалізації проблем, що охоплюють основні аспекти навчання і виховання;
– технологія виховна – обґрунтований вибір характеру операційного впливу під час взаємоспілкування вчителя з дітьми, з метою максимального розвитку особистості як суб’єкта; як система знань, необхідних вчителеві для реалізації стратегій, тактики, процедури виховання;
– технологія соціальна – упорядкована система процедур та операцій, за допомогою яких реалізується певний соціальний проект або конкретна цілеспрямована ідея перетворення (реорганізації, модернізації або вдосконалення) соціальної роботи;
– технологія превентивної роботи – сукупність прийомів, методів та впливів, що застосовуються педагогами, психологами, соціальними, медичними працівниками, правоохоронними органами з метою досягнення успіху превентивного виховання;
– технології інтерактивні – це взаємодія партнерів, у спілкуванні яких інтерпретується ситуація і конструюються особистісні дії;
Технології навчання спрямовані на підвищення рівня знань, умінь і навичок протидії негативним явищам та формування відповідальної поведінки.
Поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.
Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
– сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
– оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
– повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної «вартості», поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.
(Т. Бойченко)
Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):
– здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
– оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
– технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;
– виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
- Інноваційні технології.
Впровадження сучасних виховних технологій
Важливе значення має використання сучасних виховних технологій, що дозволяють школярам проявляти свою громадянську позицію, розширюють соціальний досвід дітей у процесі відпрацювання різних соціальних ролей.
- давати зразки духовно-моральної поведінки, морально-правової культури особистості;
- розширювати соціальний досвід у трудовій, економічній діяльності
- етичний театр;
- шкільна театральна студія;
- технології самовдосконалення;
- літературні вітальні;
- творчі майстерні;
- трудові об’єднання;
- профорієнтаційні тренінги;
- продуктивні ігри;
- ділові економічні ігри;
- факультативи з філософії, релігії, мистецтва
- виховувати в учнів соціальну активність, толерантність, громадянську позицію на прикладі соціальних ролей, які вони програють у позаурочній виховній діяльності
- шкільне самоврядування;
- політклуби;
- дебати, дискусії;
- метод соціальних проектів;
- технології розвитку критичного мислення;
- шкільні історико- краєзнавчі об’єднання,
- шкільні музеї;
- дитячо-юнацькі громадські об’єднання;
- робити акценти на ціннісне ставлення до природи, виховувати почуття відповідальності за екологію світу, розширювати досвід екологічно значущої діяльності
- дитячі екологічні центри;
- ігрові, екологічно орієнтовані програми
- дитячі громадські об’єднання;
- формувати основи культури здоров’я, заохочувати до занять спортом, вести профілактичну роботу щодо запобігання шкідливим звичкам
- спортивні об’єднання;
- волонтерство;
- театри мініатюр;
- здоров’язберігаючі технології;
- рольові ігри;
- туристичні клуби.
- Нові технології у виховній практиці
У виховний процес навчальних закладів області активно запроваджується метод соціального проектування.
Проект «Я – громадянин» поширюється з 2002 року. Алгоритм проекту запропонований відділом громадянського виховання ЦІППО.
Метод соціального проектування ознайомлює школярів з процедурою громадської діяльності, дає практичні навички участі в суспільному житті району, міста, країни. Виховує активну громадянську позицію, сприяє соціалізації підлітків: у них з’являється інтерес до розв’язання актуальних проблем українського суспільства.
Працюючи над своїми проектами, учні знаходили різні інформаційні джерела, проводили соціологічні опитування, зустрічалися з представниками адміністрацій, спеціалістами, експертами з проблем проекту.
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция