Абсцеси і флегмони лиця та шиї

Серед гострих одонтогенних запальних захворювань велику групу представляють гнійні процеси в білящелепових м'яких тканинах : граничне гнійне запалення клітковини з утворенням порожнини -абсцес, розлите гнійне запалення підшкірної
Абсцеси і флегмони лиця та шиї

Скачати 55.58 Kb.

Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 55.58 Kb. Абсцеси і флегмони лиця та шиї.

Серед гострих одонтогенних запальних захворювань велику групу представляють гнійні процеси в білящелепових м’яких тканинах : граничне гнійне запалення клітковини з утворенням порожнини -АБСЦЕС , розлите гнійне запалення підшкірної, міжм’язової і міжфасційної клітковини — ФЛЕГМОНА.

ЕТІОЛОГІЯ : в якості збудників при абсцесі і флегмоні виділяють резидентну змішану мікрофлору одонтогенних вогнищ, в якій є різні види стафілококів , стрептококів в симбіозі з другими видами коків, а також кишковою і другими паличками. Найчастіше часто в якості збудника виділяється білий або золотистий стафілокок. За останні роки встановлено, значна роль анаеробної інфекції у розвитку абсцесів і флегмон. Серед анаеробів при флегмонах домінують облігативні і факультативні анаероби. Існує пряма залежність збільшення числа мікробів, вірулентних їх якостей і відповідно їх збільшення концентрації антигенного впливу з посиленням важкості і розповсюдженості інфекційно-запального процесу відмічено також асоціативна участь аеробних і анаеробних бактерій.

ПАТОГЕНЕЗ : по даним різних авторів , в 80-95 % всіх випадків абсцесів і флегмон джерела інфекції мають одонтогенну природу. Вони виникають в результаті розповсюдження інфекції із апікальних вогнищ при загострені хронічного періодонтита , рідше при гострому періодонтиті, а також при затрудненому прорізуванні нижнього зуба мудрості, нагноїв шиї радикулярній кисті, при інфікуванні лункти видаленого зуба (альвеоліт), загострених захворюваннях пародонта. Серед інших джерел можуть бути слизова оболонка порожнини рота , носа й верхньощелепової пазухи, шкіри лиця і шиї, рідше — конюктива ока. Частіше біля щелепові абсцеси і флегмони спостерігаються у людей 20 -ЗО років, що пов’язано з найбільшою інтенсивність пораження карієсом зубів і затрудненим прорізуванням нижнього зуба мудрості. Найчастіше хворіють в літньо-осінній сезон. Розвиток і протікання гострих гнійних запальних захворювань області голови та шиї залежить від концентрації мікрофлори , загальних, місцевих неспецифічних і специфічних захисних факторів, стан різних органів і систем організму, а також анатомо-топографічних особливостей тканини. Вини визначають характер запальної реакції — нормергічної, гіперергічної і гіпергічної. Абсцеси і флегмони розвиваються в одній або в двох кліткових просторах. При цьому визначне значення має анатомо-топографічні особливості областей зводу черепа, лиця та шиї і сусідство паталогічних одонтогенних і інших вогнищ Інфекції з клітковим утворенням, які прилягають до верхньої і нижньої щелепи. Загальні місцеві симптоми абсцесів і флегмон відображають нормергічну запальну реакцію. Ускладнення пошкоджених факторів (збільшення їх числа, вірулентності, токсигенності та інші і відповідне підвищення рівня концентрації мікробів), та протяжність захворювання і зниження загальних і місцевих протиінфекційних механізмів захисту в тому числі імунітету (дисбаланс), визначають розповсюдження флегмон, які відображають різке гіперергічне запалення. Багато факторів реактивності організму і висока ступінь сенсибілізації локалізація гнійних вогнищ в області зводу черепа, лиця і шиї та проведене лікування визначають некомпенсований характер захистно-пристосовуючих реакцій організму (М.А.ГУБІН). У деяких хворих у зв’язку з різноманітними причинами протікання абсцесів і флегмон можуть супроводжуватися гіпергічною запальною реакцією. З однієї сторони, збудниками захворювання можуть бути умовно патогенні форми мікроорганізмів. З іншої сторони, немало важливе значення має зниження захисної реакції — неспецифічної і специфічної, в тому числі розвиток підвищеної чутливості аутоімунних реакцій толерантності, порушення імунітету при первинних чи вторинних імунологічних захворюваннях.

ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ. При розвитку гнійного запального захворювання абцесів і флегмон області голови та шиї процес розвивається в рихлій з’єднувальній тканини — підшкірній, міжм’язевій, міжфасційної клітковини , м’язах. Мікроби, що проникли в тканини скупчуються блище до судин і навколо них, розвивається запальна реакція тканини. Розрізняють такі стадії: І відтоку, II інфільтрації. III гнійного розплавлення тканин, IV некрозу ,V границі вогнища з утворенням грануляційного валика. Розрізняють серозне запалення клітковини — целюліт (він відповідає раніше прийнятому терміну «інфільтрат»), граничний гнійний процес — абсцес, розлитий флегмона. При розвитку абсцесу патологоанатомічно чітко виражена серозна, серозно — гнійна ексудація в клітковині і подальше граничне гнійне запалення у вигляді порожнини, стінки якої утворені гранулюючою тканиною. При флегмонах стадії відтоку серозного і гнійного запалення замінюється в різній стелені вираженими некротичними процесами. Після самовільного або оперативного випорожнення гнійного або гнійно некротичних вогнищ гострі запальні явища зникають. Внаслідок лейкоцитарної інфільтрації, а пізніше за рахунок розвинутої гранулюючої тканини проходить границя запалення вогнища. Поступово розсмоктуються некротичні тканини. Розвивається з’єднувальна тканина, яка поступово заміщає мертві ділянки.

КЛІНІЧНА ТКАНИНА. При абсцесах хворі скаржаться на біль в області пошкодженої тканини, при локалізації гнійного вогнища жувальних м’язів — на граничне відкривання ротової порожнини і порушене жування, при локалізації в підязиковійобласті, криловидно-нижньощелеповій, біляглотковому просторі, язиці — болісне ковтання, у деяких хворих загальне недомагання, головна біль, слабкість, температура тіла — субферильна. Клінічне протікання флегмон області голови та шиї відрізняється значним різноутворенням. Розрізняють флегмони, які локалізуються в одній — двох областях, що характеризується нормергічною запальною реакцією організму; стан хворих задовільний, рідше середньої важкості; температура тіла — бід субфебрильної до 39,5°С, інтоксикація виражена рівномірно. В крові збільшення лейкоцитв 10-12Х109 /л , ШОЕ збільшено від 10 до 40 мм. Флегмони двох і більше областей з тенденцією до розповсюдження має ознаки гіперергічного запалення : локалізовані болі, порушені функції відкривання ротової порожнини , ковтання , дихання, підвищена температура тіла , наростання інтоксикації, загальне недомагання, порушення сну, апетиту. В одних пацієнтів спостерігається в’ялість , заторможеність, в інших дратівливість , збудженість. Понижується діурез, виникають запори. Спостерігається розлитий відтік інших областей лиця, шиї і інфільтрації тканин. За звичай подшкоджуються глибокі і поверхневі області, які прилягають до шкіри і слизових оболонок. Спостерігається гіперемія, підвищення місцевої температури. Чітко виражені функції-відкривання ротової порожнини і жування , ковтання, мовлення, дихання. У крові збільшення лейкоцитів 12-15 х109/л і більше, збільшена кількість нейтрофілів (70-80%), в тому числі паличкоядерних 15-20%, збільшення ШОЕ від 15 до 30-40 мм і більше. Сечі -білок проходить зміна реактивності організму ЛІІ , білків , ферментів імуноглобулінів , В-клітин, Т-клітин, згортання системи крові. При подальшому розповсюдженні гнійного процесу на інші області хвороба характеризується гіперергічним протіканням. Захворювання відрізняється більшою довготривалістю гнійного процесу (7 діб) з вираженою інтоксикацією. Розвиваються різні ускладнення гнійно-септичного захворювання. Температура тіла до 39 °С, в таких випадках в білящелепних тканинах спостерігається значний відтік клітковини, дифузна інфільтрація із лейкоцитами. Чіткого граничного запалення вогнища — нема. В пошкоджених тканинах зустрічаються ділянки некрозу, оточені лейкоцитами. В крові збільшення лейкоцитів від 15-20×109/л , ШОЕ до 60 мм. При гнилисто — некротичних флегмонах з гіперергічною субкомпенсованою реакцією організму захворювання може прогресувати і переходити в термінальну фазу. Вона наступає після 7 діб, супроводжуючись загальними і місцевими ускладненнями : важкий стан хворого , температура тіла до 39 °С і вище, значно виражена інтоксикація, може привести до сепсиса при якому виникають гостра дихальна недостатність, септичний шок. У цих хворих лейкоз (20×109/л і вище, ШОЕ до 50-70 мм ). Проходять глибокі зміни гомостаза, значні порушення білкового та інших обмінів. В залежності від анатомо-топографічної локалізації одонтогенні абсцеси і флегмони умовно розділити на три групи.

І. Біля щелепові абсцеси і флегмони :

1) тканин, що прилягають до нижньої щелепи;

a) Поверхневі: піднижньощелепова область, підборідковий трикутник, білявушножувальна область;

б) Глибокі : криловиднощелеповий і навкологлотковий простір, підязикова область і дно порожнини рота.

2) Тканин, що прилягають до верхньої щелепи:

а) Поверхневі: в підочній ділянці, щічна область;

б) Глибокі: підвискова область, криловидно-піднебінна ямка.

II. Абсцеси і флегмони сусідніх з білящелеповими тканинами областей, в яких гнійний процес розповсюджується по протяжності (позадощелепова, скулова, вискова області і інші), абсцеси і флегмони язика.

III. Розповсюдження флегмон із лиця та шиї.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий