{1}Суть маркетингу його принципи, цілі, завдання

Маркетинг це вид людської діяльності спрямований на задоволення потреб споживачів через обмін товарами
{1}Суть маркетингу його принципи, цілі, завдання

Скачати 1.14 Mb.

Сторінка 1/7 Дата конвертації 22.04.2016 Розмір 1.14 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7

{1}Суть маркетингу його принципи, цілі, завдання.

У сучасному розумінні до маркетингу застосовують три підходи:

— маркетинг, як самостійний вид підприємницької діяльності

— маркетинг, як функція управління

— маркетинг, як сучасне бачення філософії

Маркетинг це вид людської діяльності спрямований на задоволення потреб споживачів через обмін товарами.

Маркетинг діяльність спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Орієнтоване на маркетинг підприємство має такі риси:

1. проблема врахування потреб споживачів ,а не підприємства.

2. виробляється і продається те, що буде куплено ,а не те що є можливість виробляти.

3 .головна увага приділяється не зниженню витрат виробництва, а врахуванню перспективних потреб, реальних і потенційних покупців..

4. період планування довгостроковий.

Маркетинг як філософія бізнесу означає орієнтацію усієї діяльності підприємства від виробництва товарів до збуту на задоволення потреб споживачів. Він ґрунтується на певних принципах:

— орієнтованість на споживача

— гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку

— комплексний підхід до розробки маркетингових планів який передбачає використання не окремих маркетингових заходів ,а комплексу маркетингу

— спрямованість на довгострокову перспективу розвитку підприємства

Ціль маркетингу — забезпечення максимального обсягу прибутку в процесі купівлі-продажу продукції при якому задоволення попиту є фактором досягнення цілі.

Основні цілі досягаються за допомогою конкретних цілей:

1.завоювання частки ринку

2.забезпечення росту обсягів збуту, досягнення переваг над конкурентами

3.активізація стимулів і рекламної діяльності

ЗАВДАННЯ маркетингу є визначення стратегії поведінки фірми на ринку, встановлення і освоєння цільових ринків, створення власних товарів комунікаційних і збутових мереж.

Тактичні завдання полягають у знаходженні відповідей на такі питання Хто дійсні і потенційні споживачі, постачальники , конкуренти?Що і скільки виробляти і продавати?Де знаходяться споживачі і конкуренти, де продавати продукцію?

2. основні поняття, що лежать в основі маркетингу

Потреба це суб’єктивне відчуття нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення.

Бажання це потреба яка набула специфічної, конкретної форми відповідно до культурного рівня індивіда, виражається у матеріальних об’єктах.

Попит це забезпечена грошима, потреба у товарах або бажання з урахуванням наявної купівельної спроможності

Товар все те , що може задовольнити потребу або бажання і пропонує ринку з метою привернення уваги придбання або використання.

Ринок сукупність покупців та продавців які намагаються та здатні купити товар.

{2.}Маркетинг та його основні категорії

Поняття “маркетинг” має декілька аспектів:

1. маркетинг як філософія сучасного бізнесу – ця наука пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності;

2. маркетинг як вид людської діяльності, суть якого полягає в цілеспрямованості цієї діяльності на пошук потреб споживачів, їх задоволення з максимальним прибутком для виробників;

3. маркетинг як певний ринковий процес – процес планування, просування, реалізації та управління товарами та послугами;

4. маркетинг, як спосіб, метод, інструмент ринкової діяльності, який спрямований на досягнення переваги у споживачів перед конкурентами.

Сьогодні існує декілька десятків визначень маркетингу. Один із засновників сучасної теорії маркетингу Ф.Котлер дає таке визначення:Маркетинг – вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.Американська асоціація маркетингу (АМА) трактує його так:Маркетинг – процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Отже, МАРКЕТИНГ – це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Для розуміння цього визначення розглянемо наступні категорії маркетингу.

Отже, основними категоріями маркетингу є:

нужда — це почуття відчуваючої людиною якоїсь нехватки . Нужди людей бувають різними : фізіологічні (їжа, одяг); соціальні (духовна близькість з іншими людьми); особисті (самовизначення);

потреба — це нужда , яка прийняла специфічну форму в залежності від культурного рівня людини (нужда — хліб , а потреба — хліб високої якості з різними добавками , красивої форми ??новинка??);

запити — це потреба , яка підтверджена купівельною здатністю (людина вибирає товар сукупність якостей якого забезпечує йому найбільше задоволення за дану ціну , з врахуванням своїх специфічних потреб і ресурсів);

товар — все те, що може задовольнити потребу і пропонується на ринку. Усі товари , які здатні задовольняти потреби, називаються товарним асортиментом вибору. Товаром можна назвати все, що має можливість надати послугу, тобто задовольнити нужду.

обмін — це акт одержання від кого-небудь бажаного об?єкта з пропозицією чого-небудь взамін . Він є однією з ключових категорій маркетингу;

угода — це комерційний обмін цінностями між двома сторонами;

ринок — це сукупність існуючих і потенційних покупців товару.

Отже, поняття ??ринок?? приводить нас до кінцевого поняття циклу — ??маркетингу??.

Маркетинг — це робота з ринком для здійснення обмінів, метою котрих є — задоволення людських нужд і потреб.

Предметом маркетингу є економіко-організаційні відносини між підприємствами, організаціями, установами в ринкових умовах.

Об’єктом вивчення маркетингу виступають підприємства, установи, сам ринок, ринкова інфраструктура. Ринкова інфраструктура охоплює всі організації, які обслуговують ринок (товарна, фондова біржа і ін.).

До суб’єктів маркетингу як системи зв’язків відносяться постачальники, посередники, спеціалісти по маркетингу (маркетологи), організації-споживачі, конкуренти.

(3.) Підходи до розуміння маркетингу

Нині можна цілком підставно стверджувати, що в розвинутих країнах світу звички, наміри і в цілому поведінку економічних суб’єктів формує культура маркетингу (від англ. market — ринок, торгівля, продаж, комерційна діяльність; за іншою версією — результат контамінації слів market getting — завоювання ринку). Належне місце завойовує маркетинг і в Україні. Іще на початку 90-х р. ХХ ст. це явище економічного життя було тут відоме здебільшого спеціалістам, проте тепер його розвиток — одна з головних умов виходу підприємств із кризи, формування ринкових відносин.

Ефективне запровадження і використання маркетингу на підприємствах України потребує насамперед правильного розуміння його суті, а це річ досить складна, бо навіть за приблизними оцінками самих тільки визначень маркетингу сучасна західна й вітчизняна література пропонує декілька тисяч. Це пояснюється різними методологічними підходами вчених маркетологів до характеристики маркетингу.

Найзагальнішим є концептуальний підхід, що розглядає маркетинг як:

спрямування ділового мислення, інтегровану, орієнтовану на споживача і кінцевий результат діяльності підприємства (довгостроковий максимальний прибуток) філософію ділової активності (бізнесу) за умов ринкових відносин і конкуренції;

заснований на точному знанні, передбаченні та врахуванні вимог ринку і побажань споживачів комплекс науково обґрунтованих уявлень про управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства за умов ринкових відносин;

систематизоване і планомірне напрямлення всіх функцій підприємства на задоволення потреб споживачів і на можливості використання потенційних ринків, а також своєчасне реагування на управлінські імпульси з боку ринку, тобто орієнтацію на ринкове бачення — унікальну функцію бізнесу;

комплексно-системний підхід до розв’язання проблем ринку, який охоплює всі стадії руху товарів, починаючи з вивчення потреб і попиту, організації виробництва, надання різноманітних послуг, пов’язаних із продажем, і закінчуючи організацією післяпродажного обслуговування;

процес, завдяки якому суспільство, по-перше, забезпечує свої споживчі потреби, по-друге, створює і розвиває систему розподілу продукції, по-третє, виходячи із технічних, етичних і соціальних умов, сприяє пошукам тих товарів, які найліпше реалізуються завдяки ринковому розподілу праці.

Отже, концептуальний підхід дає загальне уявлення про маркетинг, виокремлює його як систему поглядів, бізнес-філософію за умов ринкових відносин та конкуренції. У зв’язку з цим не завадить нагадати твердження Канта про те, що філософія є тільки ідеєю можливої науки, яка не дана in concreto, але до якої ми намагаємось наблизитись різними способами. За Кантом, математики, історії, фізики можна навчитись, а філософії — ні. Можна навчитись тільки філософствувати, тоб-то тренувати талант розумування на підставі певних загаль-них принципів, однак завжди визнаючи право розуму досліджувати джерела цих принципів, підтверджуючи чи відкидаючи останні.

Талановитий підприємець, що досягнув успіху, це той, хто перетворив філософію маркетингу на відповідні алгоритми способів практичної дії, практичного врахування впливу суб’єктів, сил та умов навколишнього середовища, тобто трансформував цю філософію в реальну успішну економічну діяльність.

З огляду на це значно конкретнішим є функціональний підхід до розуміння маркетингу на підставі виконуваних підприєм-ством маркетингових функцій. Згідно з таким підходом маркетинг — це:

торговельна діяльність, яка сприяє отриманню товарів чи послуг, їх просуванню від виробників до споживачів;

упорядкування потоку товарів чи послуг від виробників до споживачів чи користувачів;

мінімізація зусиль для збуту товарів чи послуг;

процес створення задоволених споживачів;

задоволення потреб і побажань людей;

забезпечення відповідного рівня життя в суспільстві, визначення його стандартів;

функція творчого використання ресурсів фірми для досягнення відповідності між її можливостями і попитом;

планування і втілення в життя задуму, оцінка попиту, ціноутворення і розподілу ідей, товарів чи послуг завдяки обміну, що здатний задовольняти людські потреби.

Товарний підхід трактує маркетинг як діяльність із розподілу товарів зважаючи на їхню цінність, а також як спроможність розв’язувати ті або інші актуальні проблеми споживачів чи управляти товарами згідно з концепцією їх життєвого циклу. Отож, основними питаннями маркетингу з погляду цього підходу є вивчення наявних і перспективних потреб і запитів споживачів, підбір такого комплексу товарних атрибутів, який забезпечує належну вигоду конкретному сегменту ринку, бо він (комплекс) є більш значущим для покупців, ніж інші товарні пропозиції.

Системно-поведінковий підхід репрезентує маркетинг через проблеми, пов’язані зі змінами у відповідних системах і здогадними характеристиками та наслідками таких змін. Цей підхід передбачає пошуки розв’язання проблем на основі використання чотирьох систем. Система входу і виходу. Для випуску товарів необхідно впровадити у виробництво відповідні виробничі компоненти, з яких утворюється кінцевий продукт. Ця система розглядає процеси введення необхідних виробничих компонентів і виходу продукції, перебудови виробництва виходячи з потреб ринку, й отримання необхідних інгредієнтів за мінімальних витрат.

Система влади — це сила впливу різних підприємств на ринку. Займаючись однаковим бізнесом, підприємства намагаються посилити свою роль, збільшити свої доходи і прибутки. Для цього необхідно повсякчасно досліджувати ринок, що є необхідним для підвищення конкурентоспроможності, оптимізації ринкової поведінки.

Система комунікації — засіб, за допомогою якого підприємство надає та отримує необхідну інформацію з метою прийняття раціональних рішень, стимулювання купівельної активності. Система адаптації до внутрішніх і зовнішніх умов. Вона досліджує характер реагування підприємства на зміну поведінки споживачів та власного внутрішнього середовища, визначаючи та розв’язуючи проблеми, пов’язані з такими змінами.

Інституційний підхід полягає в розумінні маркетингу як системи з багатьма елементами, що взаємодіють один з одним та з елементами зовнішніх систем. Відповідно до цього підходу маркетинг — це інтегрована організаційна структура, яка включає функціональні підсистеми, що відповідають існуючим маркетинговим підрозділам підприємства, а також сукупність суб’єктів (організацій, підприємств, фірм і т. п.), які беруть участь у ринковому русі товарів. Національний підхід перед бачає розгляд тих особливостей маркетингу, які визначаються національними традиціями, історично сформованими методами і способами торгівлі, ставленням до підприємницької активності в окремих країнах.

Так, на батьківщині маркетингу, у США, підприємці спрямовують свою діяльність на виготовлення і реалізацію максимальної кількості продукції, що можливо тільки за рахунок постійного розвитку виробництва, систем збуту, а особливо потужних систем просування. Без належного рекламування в США товари продані бути не можуть.

В Європі більше цінують надійність і стабільність. Це визначає й переважну орієнтацію європейського маркетингу на створення насамперед добротних товарів, належного іміджу їх виробників і продавців. Отож, на європейських підприємствах маркетинг є функцією не окремої групи працівників маркетингових організаційних структур (як у США), а всього персоналу.
В Японії задоволення смаків і побажань покупців підприємці сприймають як свій непорушний обов’язок. Це зумовлює необхідність «служіння» покупцеві, пропонування йому високоякісних надійних товарів, які говорять самі за себе і не потребують додаткової реклами. Основне завдання японського маркетингу — внутрішньовиробнича збалансованість, досягнення найвищої якості, зниження собівартості продукції.

Управлінський підхід до розуміння маркетингу передбачає його тісний зв’язок з процесом керування підприємством, яке функціонує за конкретних ринкових умов. Згідно з таким підходом маркетинг — це: провідна галузь господарського управління всією сукупністю видів діяльності, пов’язаної з перетворенням купівельної спроможності споживачів на ефективний попит специфічних виробів чи послуг, їх доведення до кінцевого чи проміжного (виробничого чи торговельного) покупця для забезпечення бажаного прибутку або досягнення поставлених цілей;

метод управління торговельно-промисловою системою, який передбачає визначення, прогнозування, активізацію потреб і побажань, організацію ресурсів і можливостей підприємства з метою задоволення потреб, отримання найвищого прибутку фірмою;

орієнтована на потреби ринку система організації та управління всіма системами ділової активності підприємства: від перших начерків конструкції та технології виробництва нового товару до доведення його до споживачів і наступного обслуговування;

створення корисності товару за факторами часу, місця, форми і власності, яке здійснюється завдяки організації виробництва і просування товарів підприємства, забезпечення їх продажу та купівлі.

Кожне з цих визначень маркетингу є по-своєму правильним, але жодне не є вичерпним. Чи існує між ними щось спільне, об’єднуюче? Що, власне, становить предмет та об’єкт маркетингу? Відповіді можна знайти, скориставшись підходом до зрозуміння маркетингу з погляду економічної теорії. Як відомо, її предметом є відносини між людьми, що виникають у процесах виробництва, обміну, розподілу чи споживання. Відповідно до цього предмет маркетингу — це відносини, які виникають між товаровиробниками і споживачами, а також іншими суб’єктами господарювання з приводу обміну цінностями на конкретному ринку.

Існує двоєдина мета таких відносин. По-перше, за ринкових умов кожний суб’єкт господарювання працює на ринку і для ринку, де головна дійова особа — споживач. Саме останній своїм «монетним бюлетенем» голосує за чи проти результатів господарювання товаровиробників, які конкурують між собою, змагаючись за споживача. Перемога в такій боротьбі забезпечується умінням якнай-ліпше задовольнити вимоги і потреби споживачів, пристосуватися до умов навколишнього бізнес-середовища. По-друге (завдяки першому), кожний товаровиробник намагається створити і зберегти комфортні умови своєї діяльності, стійкий позитивний (прибутковий) баланс між своїми можливостями і ринковими умовами.

Отже, об’єктом маркетингу є система «товаровиробник—споживач» за переважного впливу останнього.

4. Функції і принципи маркетингу

Маркетинг як спосіб діяльності підприємців і специфічний підхід до господарювання за ринкових умов ґрунтується на відповідних принципах. Серед них насамперед треба назвати такі:Свобода вибору, тобто пошуку і визначення власної мети, завдань, стратегії і тактики функціонування та розвитку, сфер діяльності, цільових ринків та методів їх освоєння, асортименту та номенклатури своїх товарних пропозиції тощо. Безумовно, така свобода є обмеженою (регулювальна політика держави, економічні, технологічні, екологічні, конкурентні чинники навколишнього бізнес-середовища, ресурси підприємства), але саме наявність різноманітних потенційних варіантів діяльності, можливостей їх використання робить маркетинг реальним, породжує попит на нього.Напрямленість на споживачів. Цей принцип означає, з одного боку, пристосування підприємницької діяльності до реальних потреб, побажань і в цілому поведінки споживачів, намагання розв’язати їхні проблеми, а з другого — активний цілеспрямований вплив на споживачів з метою формування належного попиту на товари чи послуги. Останнє особливо важливе в сучасному та інноваційному маркетингу.Спрямованість на кінцевий результат виробничо-збутової діяльності — прибуток і водночас на тривалу перспективу розвитку підприємства. Таке поєднання означає, що маркетингова діяльність має базуватись передовсім на відповідних стратегічних рішеннях щодо освоєння цільових ринків, запровадження нових видів товарів та послуг, формування стійкого і достатнього попиту на них. На початкових етапах реалізації таких стратегій прибутку може і не бути. Але згодом, у тому разі, коли перспективу було визначено правильно, підприємство може розраховувати на достойне «місце під сонцем».Активна політика. Маркетингова діяльність передбачає постійний пошук нових ринків і товарів, сфер діяльності, наступальні стратегії розвитку, випереджання конкурентів тощо, тобто такий стиль підприємницької діяльності, коли той, хто атакує, завжди виграє.Науковий підхід до розв’язання маркетингових проблем. Цей принцип має особливе значення в маркетинговій діяльності. Його використання через систему маркетингових досліджень обґрунтовує відповідні рішення щодо маркетингових алгоритмів та дій, створює реальні передумови досягнення підприємствами своїх бізнесових цілей.Комплексність дій. Різні маркетингові стратегії політики та інструменти мають бути взаємозв’язані, узгоджені для досягнення ефекту синергії, сама маркетингова діяльність має стати органічною частиною загальної стратегії підприємства.Оптимальне поєднання централізації та децентралізації управління маркетинговою діяльністю. Маркетингові організаційні структури, які діють у складі підприємств, виконують ряд специфічних функцій, що потребують творчого ставлення виконавців, їхньої ініціативи, наукового пошуку. Така ситуація передбачає більшу, ніж в інших організаційних структурах, децентралізацію управління, хоч і не виключає необхідності управління з одного центру.Гнучкість у досягненні поставлених цілей. Оскільки маркетинг передбачає пристосування підприємства до впливу чинників навколишнього бізнес-середовища, а останнє завжди є досить мінливим, то така діяльність потребує розроблення відповідних варіантів досягнення поставлених цілей, їх своєчасного використання, відповідних організаційних структур, здатних до швидкої трансформації.Висока вартість. Маркетинг потребує значних коштів на проведення досліджень, підготовку і перепідготовку кадрів, проведення рекламних кампаній, стимулювання збуту, розробку нових товарів тощо. Продуманість таких витрат, правильне використання виділених коштів може значно зменшити зусилля підприємства зі збуту продукції.Наявність відповідної інфраструктури та фахівців. Маркетинг може дати позитивні наслідки тільки тоді, коли створено відповідні системи інформації, консалтингових, рекламних та дослідницьких фірм, коли наявні фахівці, озброєні відповідними знаннями та досвідом.

Виходячи з названих принципів, маркетинг виконує кілька завдань.

Виходячи з цих завдань, основними функціями маркетингу є:

-комплексне вивчення ринку, власного підприємства, проблем, пов’язаних із маркетингом;

-узгодження параметрів, характеристик та властивостей продукції з побажаннями та смаками споживачів;-розрахунок цін на продукцію підприємства, визначення умов оплати, величини знижок;планування збуту та реалізації продукції;-фізичний розподіл продукції;

забезпечення комунікаційних взаємозв’язків зі споживачами;-сервісне обслуговування споживачів;-контроль та аналіз маркетингової діяльності.

Основні принципи маркетингу.

1.Орієнтація виробничо-збутової діяльності на задоволення потреб існуючих і потенційних споживачів.

2.Гнучке реагування виробника на зміну потреб покупців і пристосування до них.

3.Цілеспрямований і активний вплив виробника на купівельний попит (маркетинг має на меті формувати попит наперед).

4.Стимулювання збуту і забезпечення форм і методів після продажного обслуговування (збут спочатку потрібно стимулювати).

5.Творчий і цілеспрямований підхід спеціалістів до виробничої і маркетингової діяльності (спеціаліст повинен приготуватись до певної обстановки і правильно регулювати маркетингову діяльність).

6.Забезпечення прибутковості (маркетингова діяльність повинна давати фірмі прибуток).

7.Обов?язковий контроль маркетингової діяльності (контроль проводиться з метою надати інформацію наскільки є ефективним те , що роблять задля маркетингової діяльності).

Функції маркетингу.

1.Вивчення ринку (проведення аналізу ринкової ситуації, встановлення ємності ринку; встановлення динаміки ринку; вивчення структури ринку; вивчення діяльності конкурентів; оцінка власного положення на ринку).

2.Прогноз ринку (визначення коротко- і довготермінових тенденцій розвитку ринку, вивчення поведінки основних елементів ринку; оцінка факторів впливу на ринок).

3.Оцінка власних можливостей (науково-технічні можливості; виробничі можливості; оцінка збутових можливостей).

4.Формування цілей на близьку і далеку перспективу (це пов?язано із розробкою: — стратегій маркетингу; встановлення товарної, цінової, збутової стратегії і їх взаємозв’язок; розробка тактики маркетингу; формування попиту і стимулювання збут).

5.Аналіз і контроль (це оцінка одержаних результатів , визначення ефективності роботи, оцінка ступеня наближеності до поставлених цілей, вироблення пропозицій).

5.Попит та його характеристики

Попит – це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності.

Види попиту:

1) Негативний – покупець може, але не хоче купувати даний товар так як ставиться до нього негативно.

2) Нульовий – покупець може купити, але але не купує даний товар, окільки ставиться до нього байдуже або не знає про його існування.

3) Спадний – обсяги закупівлі товару безперервно зменшуються.

4) Непостійний (нерегул-й, сезонний) – обсяги закупі­вель колив-ся протягом року.

5) Латентний (що тільки зароджується) існує у вигляді запитів або окремих покупок.

6) Повноцінний – досить високий з погляду комерцій­них вигод продавця.

7) Оманливий – повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому.

  1   2   3   4   5   6   7
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий