1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики.

Методика визначає зміст І структуру початкового курсу математики. Всебічне їх розкриття подається в програмі І шкільних підручниках
1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики

Скачати 0.6 Mb.

Сторінка 1/11 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 0.6 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики.

Практична й духовна значущість математики в навчанні, розвитку та вихованні молодших школярів визначає такі основні компоненти початкової математичної освіти: знання про натуральні числа і дії над ними, вміння використовувати ці знання в повсякденному житті; початкові алгебраїчні й геометричні уявлення; математичний розвиток, що охоплює здатність до узагальнень, здогадку, вміння помітити спільне в різному, відрізняти головне від другорядного, спостерігати, порівнювати, аналізувати, робити висновки та перевіряти їх.

Початкова школа — перша ланка середньої загальноосвітньої школи. Вимоги, що стоять перед школою загалом, визначають основні напрямки роботи її початкової ланки. Математика — один з обов’язкових предметів початкових класів. І це не випадково. Визнання математики обов’язковим навчальним предметом загальноосвітньої школи безпосередньо пов’язане з її роллю в науково-практичній діяльності людства. «Красунею» називали математику стародавні індуси, а стародавні греки проголосили її «гімнастикою розуму». Методика викладання математики визначає мету навчання молодших школярів математики. Розрізняють загальноосвітні, практичні та виховні цілі. їх необхідно розглядати з позиції єдиного шкільного курсу математики. Методика визначає зміст і структуру початкового курсу математики. Всебічне їх розкриття подається в програмі і шкільних підручниках. У програмі зазначається, який матеріал вивчається в початкових класах і в якій послідовності, на якому рівні узагальнення розглядається кожне питання.

У підручнику зміст навчання конкретизується повідомленням теоретичного матеріалу та системою вправ і задач. Важливим завданням методики є створення та перевірка ефективності засобів навчання: підручників, зошитів з друкованою основою, карток з математичними завданнями, альбомів, таблиць, роздаткового матеріалу, діафільмів. їх застосовують за розробленою методикою. Специфічним завданням методики викладання математики є розкриття методів і прийомів вивчення кожного питання з кожного розділу: теоретичного матеріалу, формування умінь і навичок, методики роботи над задачами.

2. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної, діяльності на уроках математики при вивченні нумерації чисел (по концентрах)

Нумерація — сукупність прийомів найменування і позначення чисел. Спосіб іменувати натуральні числа за допомогою небагатьох слів називається усною нумерацією (словесною системою числення), а спосіб позначати (записувати) їх за допомогою небагатьох знаків — письмовою нумерацією.

Метою вивчення нумерації чисел в межах десяти є: сформувати чіткі уявлення про величину (в розумінні кількісного значення) кожного з чисел і початкові уявлення про натуральний ряд чисел; удосконалити вміння лічити предмети; називати кожне число; розпізнавати позначення числа та записувати його цифрою; утворювати число з попереднього й одиниці; порівнювати числа. Учні повинні знати місце числа в натуральному ряді чисел, а також мати уявлення про склад числа з двох менших чисел.

Для активізації пізнавальної діяльності вивчення кожного з чисел першого десятка проводиться в такій послідовності: ознайомлення з числом і відповідною цифрою, порівняння чисел і склад числа. Опрацювання цих тем будується на основі предметно-практичних дій, роздаткового матеріалу. В роботі над кожним числом потрібно дотримуватись послідовності завдань, поданих у підручнику. Ознайомлення з новим числом і цифрою будується на таких завданнях: лічба предметів множин, чисельність яких характеризується числом, що розглядається, і показ відповідної цифри; утворення нового числа з попереднього й одиниці; співвіднесення кількості предметів з числом (цифрою) і числа (цифри) з відповідною кількістю предметів; порівняння числа, що розглядається, з одиницею та іншими числами; вибіркова лічба її межах числа, що розглядається (кількісна й порядкова); розгляд і написання відповідної цифри.

3. Предмет і завдання технології вивчення математики у початкових класах.

Методика викладання математики – наука, предметом якої є навчання математиці, причому у широкому значенні: навчання математиці всіх рівнях, починаючи з дошкільних установ та закінчуючи вищої школою.

МПМ розвивається з урахуванням певній психологічної теорії навчання, тобто. МПМ є «технологію» застосування психолого-педагогічних теорій до початковому навчання математиці. З іншого боку, в МПМ повинна відбиватися специфіка предмета навчання – математики.

Цілі початкового навчання математиці: загальноосвітні (оволодіння учнями певного обсягу математичних ЗУНів відповідно до програмою), виховні (формування світогляду, найважливіших моральних рис, готовності до праці), розвиваючі (розвиток логічних структур і математичного стилю мислення), практичні (формування вміння застосовувати математичні знання на конкретних ситуаціях, під час вирішення практичних задач).

Взаємозв’язок вчителя і учня відбувається у вигляді передачі у двох протилежних напрямах: від вчителя до учня (пряма), від вчення до молодого вчителя (зворотня).

4. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні арифметичних дій.

Робота проводиться в кілька етапів:

1. Знаходження чисельності суми чи різниці двох предметних множин.

Підготовча робота до усвідомлення дій додавання і віднімання та засвоєння табличних результатів цих дій проводиться в дочисловому періоді та у процесі вивчення чисел першої п’ятірки. В дочисловий період чисельність предметних множин учні знаходять перелічуванням предметів, и в процесі ознайомлення з числами вчаться застосовувати ще й спосіб мрилічування одиниці. Цей спосіб і вправи на склад числа розглядають під час вивчення чисел 1—5. Система вправ на прилічування на цьому етапі передбачає поступове посилення словесних завдань, що сприятиме засвоєнню результатів додавання і віднімання.

2. Ознайомлення учнів з діями додавання і віднімання, зв’язок дії додавання і віднімання.

Навчання учнів 1 класу додаванню і відніманню проводиться не одночасно. Дія додавання вводиться перед вивченням чисел другої п’ятірки і служить для запису і утворення чисел 6—10 з попереднього й одиниці та складу числа з двох менших. З дією віднімання учні ознайомлюються після вивчення числа 10. Деякий розрив у часі розгляду дій додавання і віднімання полегшує засвоєння відповідних термінів і знаків.

Виконуючи неодноразово дії з множинами, учні усвідомлюють, що операції об’єднання відповідає дія додавання. Вчитель повідомляє, що в математиці для позначення дії додавання використовується знак «+», викладає за допомогою розрізних цифр і знаків «+» і «=» приклад на утворення наступного числа за попереднім і одиницею та подає зразок його читання, наприклад, «до числа 3 додати 1, буде 4».

Під час вивчення нумерації чисел 6—10 формуються вміння застосовувати дію додавання. Слід домогтися від учнів:

— засвоєння напам’ять випадків додавання, пов’язаних з утворенням чисел: 5+1; 6+1; 7+1; 8+1; 9+1;

— розуміння, що кожне число, крім одиниці, можна розкласти на два менших числа;

— вміння правильно читати приклади на додавання, на склад числа. Читаючи приклади на додавання (6 + 1 = 7), треба привчати учнів до

використання таких двох формулювань: до числа шість додати один, буде сім; шість та один — сім. Згодом слід ознайомити їх з такими формулюваннями: шість плюс один, буде сім; шість плюс один дорівнює сім.

Читання вправ на склад числа, поданих записами виду 6 = 4 + 2, варто практикувати трьома способами: шість — це чотири і два; шість складається з чисел чотири і два; шість дорівнює чотири плюс два.

3. Складання і заучування таблиць додавання і віднімання в межах 10. Кінцева мета вивчення додавання і віднімання в межах 10 полягає в тому, щоб учень вільно називав результат будь-якого прикладу з множини табличних прикладів. Досвід показує, що досягти цієї мети можна через засвоєння впорядкованих таблиць. Таблиця додавання в межах 10 охоплює 45 випадків.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий